Свідчення з реколекцій "Сесія по пілотуванню спільнот Домашньої церкви", 18-24.08.2017, Фонтанка
Слава Ісусу Христу! Ми подружжя Гамолових, Дмитро і Вікторія, які пережили реколекції «Сесія по пілотуванню».
Як завжди неймовірно вражає єдність нашої спільноти. У реколекції приймали участь подружжя з Кам'янець - Подільської та Києво -Житомирської дієцезії та з м.Луцька. Прожили цей тиждень, як одна велика дружня родина.
З Польщі, поділитись досвідом і провести ці реколекції, приїхало подружжя Струг Роман та Гражина. Вони особисто були знайомі та дружили з співзасновницею нашого Руху Ядвігою Скудро.
Конференції, робота в групах, свідчення учасників, спільні молитви та Євхаристії, ще більше відкрили наші серця на служіння. Дали зрозуміти, що добре служіння неможливе без любові. Віримо, що ми робимо добру справу, чинимо Божу волю. Реколекції надали впевненості і відваги, тому що Бог з нами!
Дмитро та Вікторія Гамолови, Хмельницький, 2017
З початком літа життя принесло нам дві приємні новини. Перша, що будемо пілотувати новостворене коло Домашньої Церкви, а друга що очікуємо на народження третьої дитини. Довго вагалися чи можливо поєднати одне з іншим, але вирішили довіритись Божій Волі і поїхали на реколекції «Сесія по пілотуванню».
Приїхавши на реколекції, очікували, що нам детально розкажуть як пілотувати, що розповідати молодим подружжям, якими матеріалами користуватись, натомість отримали можливість проаналізувати своє духовне та подружнє життя, місце Домашньої Церкви в ньому та наше місце на дорозі формації в Домашній Церкві. І якщо на початку мали багато сумнівів і переживань то почувши проповіді отця Петра Глувки, зрозуміли, що все зможемо з Божою допомогою.
Особливим прикладом служіння стала для нас пара Романа і Гражини Струг, яка проводила реколекції. Захоплювались, як змістовністю їхніх конференцій так і відданістю Домашній Церкві. Всі питання на які шукали відповіді вони вичерпно і доступно пояснили. Про зустріч з цими людьми будемо згадувати ще багато років.
Дякуємо Богу за всіх тих хто організовував і опікувався цими реколекціями нехай винагородить вас Господь і обдарує своїми благодатями.
P.S. Не кожного місяця маєш можливість провести подружній діалог на березі моря.
Марек і Ольга Константинові, Кам’янець-Подільський, 2017 Свідчення учасників молодіжної Оази ІІ ст. Ясіня, 2012:
-
Оаза загартувала
мій дух;
-
Я наново
відкрила для себе Біблію;
-
Я побачила,
що Старий Завіт є чудовою книгою про Божу дію у житті людини і що читаючи його
краще розумієш Новий Завіт;
-
Я
радію, що приїхала сюди, я справді почерпнула знань і сил, підлила оливи в
світильник своєї душі;
-
Я
почала переживати Літургію глибше і свідоміше ніж раніше;
-
На
оазі я перестала боятися Божої волі;
-
Я
зрозуміла важливість однієї спільноти, однієї родини;
-
На
оазі я навчилася бути більш витривалою у труднощах, і важливість покори стала
для мене ще одним завданням для зростання у вірі;
-
Я
зрозуміла, що повинна бути світлом віри для тих, хто ще не знає Бога;
-
На
оазі зміцнилася моя віра;
-
Я
досвідчила особистої зустрічі з Богом;
-
Я
зрозуміла, що Бог мене дійсно любить і постійно бореться за мене, за моє
визволення. Тільки Він може мене вивести з неволі гріха!
Свідчення з реколекцій „Вступ до
10 кроків до християнської зрілості”, Язлівець 2012
Завжди знала і відчувала, що відколи Ісус знайшов мене – «заблукану овечку»,
завжди провадив і піклувався життям. В той же час, я не завжди була
люблячою,слухняною та відкритою на Його волю. Найчастіше хотіла жити і чинити
по – своєму. Ісус терпеливо чекав, прощав, не відривав люблячого погляду від
душі, яку полюбив хоча вона зовсім того не гідна. Тепер впевнена в цьому
повністю, хоча раніше просто « не мала часу » про це думати. Останні місяці мого життя найбільш насичені Божими благодатями, хоча у фізичному і моральному плані період також насичений. Хочу поділитися духовним пережиттям.
З 9 по 12 липня приймала участь в семінарі руху « Для кращого світу », що проходив в м. Рівно, від листопада минулого року у нас в парафії також відбувалось багато євангелізаційних заходів – це різні ре колекції, курс «Альфа», вступ в програму віднови парафій. З 25 липня ми з чоловіком прийняли участь у реколекціях « 10 кроків до християнської зрілості », що проходили в с. Язловець , в рамках програми руху « Світло життя», Домашня Церква, адже в кругах ми дев’ятий рік.
11 липня в м. Рівно Ісус, устами священика задав питання: « Як переживаєш зустріч з Живим Богом у своєму житті? Як часто відчуваєш цей контакт?» Було важко дати відповідь, хоча знала і відчувала Його проведіння у своєму житті.
Коли ж на реколекція у Язлівцю почула до себе подібне запитання серце зразу захвилювалося, адже це вдруге на протязі якихось 2-3 тижнів. Почала подумки шукати відповідь, але не могла відразу пригадати чогось яскравого. Тоді стало соромно перед Ісусом, адже Він весь час зі мною - в Причасті, в Церкві, у Його слові і взагалі всюди. В молитві серця стала перепрошувати Ісуса, що така неуважна і невдячна до свого Спасителя, також просила, щоб оздоровив мою пам'ять.
Ісус дарував чудовий час розмови з ним, повернулася з каплиці коли давно всі пішли. Потім, майже до ранку Ісус зцілював мою пам'ять, водив спогадами у минуле коли Він яскраво проливав свої благодаті: говорив, кликав, підтримував, благословляв, наповнював душу миром і любов’ю. Це була ніч чудового безсоння, хоча часто маю проблеми зі сном і це мене мучить.
Вранці, хоча спала лише пару годин, прокинулася о шостій і повна сили зразу ж пішла до гробниці, що на території Язловецького монастиря, де з серця знову полинула ревна молитва. Коли по дорозі зустрічала перехожих славила Бога в них, уста промовляли слова прослави, хоча мені здавалося, що не збиралася цього говорити. Серце наповнювалося великою любов’ю і миром, подякою Богу за Його великі діла.
Так Ісус яскраво показав, що значить Його присутність у моєму житті. Ісус показав, що тоді відчуваєш присутність Бога коли думаєш про Нього, знаходиш час для спілкування, хочеш Його чути.
Дякую Богу за чудово пережиті реколекції, за священика, за аніматорів, які вклали частинку свого серця в підготовку і проведення цієї духовної віднови наших сердець.
Ірина.
Слава Иисусу Христу!
Хотим поделиться с Вами нашими ощущениями, которые мы переживали до реколлекций и после.
Про себя могу сказать, что раньше в церковь я приходил по большей части как по необходимости, потому-что так надо и подобает христианину, особенно в последнее время, когда во время мессы приходилось основное внимание приходилось уделять своему сыну. И если мне удавалось прослушать проповедь, то это было для меня огромной удачей, потому-что проповедь действительно помогает осознать многое в нашей жизни.
Молитву же я часто сводил к автоматическому произношению зазубренных наизусть слов и часто в то время, когда находилась свободная минутка. Молился даже в дороге по пути на работу или домой.
Когда нам сообщили, что мы поедем на Украину на реколлекции, нас предупредили, что будут проводиться занятия для семей, которые хотят стать домашней церковью. Мы согласились и частично предположили, что нас ожидает.
Приехав в Гвардийск, который находится в 20 км от ближайшего города я немного призадумался: «куда я попал?» и что это не совсем то, что мы предполагали. Но со временем я начал переживать чувства сближения с Богом, которые раньше никогда не испытывал. Конечно, немаловажную роль в этом сыграли Ваши проповеди, а также школа жизни и занятия по группам. Но, я думаю, что обстановка в приходе была наиболее подходящая, когда ненужно было никуда торопиться и вдали от большого города неначто было отвлекаться. Каждый новый день переживался нами по своему и с каждым днём я чувствовал себя всё ближе к Богу, особенно после сокрушения о своих грехах, а также во время ночной адорации и супружеского диалога.
Для себя я открыл, что нужно начать жить по-новому и переживать каждый день вместе с Иисусом. Принять Его в своё сердце и доверить ему всю свою жизнь. Также я открыл для себя значение каждодневной молитвы, в которой мы общаемся с Богом.
На окончание реколлекций мы с моей женой дали себе установку определить час для каждодневной молитвы, в которой можно услышать Господа Бога. Определить день для проведения супружеского диалога, в котором вместе с Богом можно решить проблемы, которые мешают нам любить друг друга по-настоящему.
Очень задело меня также то, что Бог предусмотрел для нас свой план, в котором мы играем роль свидетелей Его любви к нам и ко всем людям, и что нам предстоит свидетельствовать о нём в нашем приходе и в целом по Узбекистану. Конечно для нас это огромная честь, но надеемся и на Вашу помощь в этом нелёгком деле. Также надеемся и на то, что нам всё-таки удастся пережить и остальные ступени Оазы Нового Життя, чтобы узнать лучше Бога – нашего Отца.
Уже сразу же после реколлекций, когда мы приехали к родственникам моего тестя, мы почувствовали, какой нелёгкий путь предстоит впереди, если мы хотим свидетельствовать о Боге. Потому-что многим пришлось объяснять – почему мы выбрали именно католическую церковь, а не православную. Нам это удалось и даже один из друзей родственников признал, что католики даже больше верят, чем православные, но об этом наверное лучше расскажет моя жена.
А я хотел бы поблагодарить Вас за то, что помогаете нам приблизиться к Богу.
Вячеслав(Узбекистан)
Свідчення з Оази для молоді (2011)
Слава Ісусу Христу!
Це велика радість для мене що можу поділитися своїм пережиттям які відбулися на оазі. Насправді це незабутні враження оскільки де ще зараз в сьогоднішньому світі можна так насправді відпочити, відпочити душею. Для мене оаза це час коли намагаюсь забути про всі життєві труднощі, прикрощі, негаразди і просто провести цей час з найдорожчою особою, я думаю що всі ви догадались, що я мав на увазі Бога. Під час однієї з конференцій особа яка проводила конференцію сказала такі слова: «Коли я одружувався зі своєю дружиною то сказав їй що вона завжди буде на другому місці в моєму житті, а на першому - для мене завжди буде Бог». Ви знаєте саме ці слова хотілось би чути від кожного, проте щодо мене то так насправді це для мене є важко, бо трапляються такі ситуації коли я просто відсуваю Бога на другий план, бо мені встидно визнати перед іншими що я Його люблю, бо я не можу прийняти Його як «мого Господа і Спасителя», бо зважаю на думку інших, яка не збігається з моїми поглядами і тому не хочу вирізнятись. До чого я веду , хотілося б сказати таких кілька речей: що оаза це надзвичайно хороша річ у фармації молодої людини, це саме те чого потребує молодь зараз, це крок , великий крок до формування, згодом, нормальної здорової сім’ї . Як на мене оаза не була б такою плідною без людей які були на ній, без аніматорі,в модераторів та просто учасників, які завжди були готові прийти на допомогу, робили все для того, щоб конкретно я особисто і всі разом, могли пережити цю оазу з якнайбільшою користю для себе. Оаза це не просто якась екскурсія чи відпочинок, це духовні пережиття, це віднайдення Бога у своєму життя прийняття Його своїм Господом і Спасителем. Саме завдяки цій оазі я зрозумів що я робив не так до цього, що потрібно змінити в своєму життя, як я це маю зробити і тепер так насправді вірю в те що Бог любить мене і ніколи не покине. Дякую всім тим які були разом зі мною на цій оазі, Люблю вас, дякою Богу за те що ви є. Амінь.
Володимир