ДНІ СПІЛЬНОТИ

   „Я так розумію День спільноти. Це день рахунку, можна було б сказати іспиту совісті з дозрілості яку ми осягнули. Це одночасно день вдячності за цю дозрілість яку осягнули в Христі і через Христа між нами. Цю єдність, яку навязали  під час оази з Христом і один з одним, сьогодні її поширюєте".  Йоан Павло ІІ
 

Від початку існування Руху Світло-Життя у його формації протягом року відбувалися Дні Спільноти як “вершини” життя Руху. Слуга Божий о. Франциск приділяв цим зустрічам велике значення. Ставився до них як до критеріїв зрілості учасників Руху та сумлінної формаційної праці у спільнотах. Дні Спільноти були і є нагодою  до будування єдності Руху, вчать про Церкву, якій Рух прагне служити.
Протягом року в районах повинні відбутися 4 районні Дні Спільноти. Дні Спільноти є знаком єдності всіх членів Руху Світло-Життя. Вони збирають родини, молодь, дітей, священиків, особи богопосвячені, для того, щоб відчути дар єдності, поділитися життям, радощами і труднощами щоденної формації і служіння  у спільнотах та парафіях.

Щоб Дні Спільноти могли якнайкраще виконати своє призначення, їх потрібно старанно підготувати:
-         визначити дату і місце зустрічі;
-         скласти детальну програму і визначити відповідальних за окремі її етапи;
-         надіслати запрошення з детальною програмою на День Спільноти зацікавленим особам (священикам, кругам Домашньої Церкви, молодіжним спільнотам та ін.);
-         молитви у намірах Дня Спільноти.

Такому приготуваню, не тільки з зовнішньої сторони але і з духовної, мають служити Днi спільноти аніматорів та дияконії.

            Бажаємо, щоб так пережиті Дні Спільноти спричинилися до будування єдності і до зросту євангелізаційного запалу в наших спільнотах.

Дієцезіальний модератор Руху Світло-Життя
о. Ярослав Ґонсьорек
та Дієцезіальна Дияконія Єдності

ДНІ СПІЛЬНОТИ РУХУ СВІТЛО-ЖИТТЯ 2017-2018

СЛУГА НЕПОРОЧНОЇ 
Дорогі модератори, відповідальні, аніматори і члени дияконії нашого Руху! При цьогорічній темі формаційної роботи «Слуга Непорочної» нам приходить на пам'ять особа вельмишановного Слуги Божого о. Франциска Бляхницького, тридцята річниця відходу до Господа якого стала для нас нагодою, між іншим, до рефлексії, пов’язаної з ідеєю дияконії. А оскільки мова йде про дияконію, то, прямуючи за вченням нашого Засновника, ми часто звертаємо погляд на Христа Слугу та на Непорочну – Слугиню. Теми цьогорічних днів спільноти будуть сконцентровані навколо цих двох постатей.  Їхня постава стане вихідною точкою роздумів, що стосуються нашої дияконії для Руху та для всієї Церкви. Перший постканікулярний цикл днів спільноти нехай стане нагодою до роздумів на тему постави Христа, Котрий прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб послужити й дати життя Своє на викуп за багатьох.

О. Марек Сендек



ТЕМА: ВІДДАННЯ НЕПОРОЧНІЙ

День спільноти модераторів і відповідальних

1. Молитва на початок зустрічі

2. Літургія Годин (що відповідає  порі дня)

3. Зустріч у групах
Основою для роботи в групах буде доповідь о. Целестина Напюрковського, що була зроблена на XXVIII Конгрегації Відповідальних на Ясній Горі (2003 рік) і розкривала Конститутивний Акт Руху Світло-Життя:
·         O. Celestyn Napiórkowski OFMConv. Teologia Aktu oddania Ruchu Światło-Życie Niepokalanej Matce Kościoła; online доступ: 

У якості додаткового матеріалу можна використати інший текст о. Напюрковського:
·         Niepokalane Poczęcie w interpretacji ks. F. Blachnickiego, online доступ:

На вибір подані два варіанти зустрічі, але рекомендується варіант 1.
           
Варіант 1
Кожний учасник отримує для опрацювання фрагмент, що відповідає одному з описаних в доповіді актів віддання Марії (акти стосуються також Руху Світло-Життя). Не треба охоплювати всі, варто, однак, підготувати акти віддання, пов’язані з о. Максиміліаном, ясногірськими обітницями та Фатімою (Йоан Павло ІІ). Кожен по черзі коротко представляє, що є важливого у тексті віддання.
У другій частині зустрічі ведучий коротко представляє (нагадуєJ) суть Конститутивного акту. Тут також можна звернутися до базових текстів, наприклад, «Таємниця велика – в Христі та в Церкві. Марійна харизма Руху Світло-Життя» о. Ф.Бляхницького, online доступ: 
(наприкінці статті є додатки з повними текстами актів віддання, у тексті є коментарі).
У версії для «просунутих» можна також у тексті Конститутивного акту пошукати віднесення до VIII розділу Догматичної Конституції про Церкву.
Учасники в групі (або разом після закінчення роботи в групах) доповнюють кількома реченнями, спираючись на власні знання, «браки», на які вказав о. Напюрковський:
«Бракує мені також Святого Духа (…). У о. Бляхницького цей елемент часто зустрічається в інших місцях (…), однак, він не прорвався до Акту віддання Руху. Відповідальні нехай це відповідально доповнюють у коментарях, оскільки сам текст Акту віддання залишається, скоріше, без змін».

Варіант 2. (Метод Västeras)
Підготовка до зустрічі: кожний учасник читає текст, зазначаючи відповідними знаками свої рефлексії, питання, важливі справи і т.д.
Під час зустрічі в групі відбувається ділення відкриттями з прочитаного.

Молитва на закінчення зустрічі
·         Спонтанна молитва
·         Роздуми над таємницею Розарію (таємниця Преображення – «Його слухайте…»).

4. Поточні справи, оголошення

5. Намет Зустрічі
·         Йн 19, 25-27 (Заповіт з хреста)
Особисте віддання Ісусові через Непорочну себе, своїх обов’язків, радощів, труднощів, котрі носимо в собі у цей час.

6. Євхаристія

7. Аґапа


День спільноти аніматорів і дияконії

Примітка:
Там, де дні спільноти аніматорів і дияконії відбуваються в рамах уїкендової зустрічі Руху (ОМ і т.п.), пропонуємо включити до програми покутний молебень (з огляду на характер літургічного періоду). Варто зазначити, що такий молебень не призначений виключно для Великого Посту.

1.  Підготовка до Дня спільноти
·         Прочитати тексти:
- ks. Franciszek Blachnicki. Tajemnica wielka – w Chrystusie i Kościele. Charyzmat  maryjny Ruchu Światło-Życie (посилання див. вище).
- ks. Franciszek Blachnicki. Idea bezgranicznego oddania się Niepokalanej// Oto Matka
Twoja. – Kraków: Wydawnictwo Światło-Życie, 2010.
·         Допоміжні тексти:
- o. Celestyn Napiórkowski. Niepokalane Poczęcie w interpretacji ks. F. Blachnickiego (посилання див. вище).
- Teresa Michalczyk. Niepokalana w tajemnicy Kościoła w nauczaniu Sł. Bożego  ks. Franciszka Blachnickiego// Salvatoris Mater. - № 6/1, 2004. – с. 155–173. Оnline доступ:  http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Salvatoris_Mater/Salvatoris_Mater-r2004-t6-n1/Salvatoris_Mater-r2004-t6-n1-s155-173/Salvatoris_Mater-r2004-t6-n1-s155-173.pdf  

2. Створення спільноти

3. Намет Зустрічі
·         Лк 11, 27-28; Лк 1, 45
Рефлексія на тему слухання слова Божого та виконання його за прикладом Непорочної.

4. Година відповідальності

Ч. 1. Зустрічі в групах
Кожна група отримує аркуш А4 (або більший) з Конститутивним актом, надрукованим таким чином, що у лівій колонці знаходиться текст акту, а права (ширша) залишається вільною. Група має також текст «Таємниця велика – в Христі та в Церкві. Марійна харизма Руху Світло-Життя» (у друкованому вигляді або на мобільних пристроях). Можна текст акту на аркуші поділити на 3 частини згідно з частинами, виділеними Слугою Божим, а саме:
ü  Таємниця Непорочної, Матері Церкви
ü  Таємниця Церкви-Матері
ü  Харизма Оази та Руху Живої Церкви

Якщо бракує часу, можна дати групі одну частину замість цілості.
У праву колонку учасники вписують ключові, на їхню думку, слова і поняття з доповіді о. Ф. Бляхницького, котрі коментують та пояснюють окремі речення акту.
Працюючи, можна обмінюватися думками, аргументувати пропозиції і т.п.

Ч.2. Спільне підведення підсумків
a)  Міні-конференція, тобто резюмування змісту доповіді о. Ф. Бляхницького, що підводить до думки:
ü  На чому полягає віддання Руху Непорочній?
ü  На чому полягає віддання Непорочній кожного з нас? Як ми маємо це робити?
б) Свідчення віддання себе Непорочній (через Непорочну – Ісусові).
в) Оголошення, поточні справи, напр., справи дияконії, організаційні питання, пов’язані з вакаційними реколекціями, підготовка РДС.

5. Спільна молитва
Спонтанна молитва подяки і прослави з елементом віддання свого життя, своїх справ Непорочній.

6. Євхаристія

7. Аґапа



Районний День спільноти Руху Світло-Життя

Примітка:
Там, де дозволяють умови, варто запланувати в програмі Дня спільноти участь у локальному молебні «Гіркі жалі».

1. Створення спільноти і представлення окремих спільнот
Примітка для ведучих: варто подбати про фігуру чи образ Непорочної на місці зустрічі.
·         Запалення свічки
·         Спонтанна молитва
·         Представлення окремих спільнот

2.  Катехеза, що впроваджує до теми районного Дня спільноти
Конференція на основі змісту дороговказу «Непорочна». Теми, яких можна торкнутися:
- Що означає: Непорочна – взірець нової людини?
- Яким чином Марія віддається «у Святому Духові Христові, Його слову і ділу»?
- Яким чином повинно відбуватися наше наслідування та віддання?
- Суть молитви Розарію (чому і як маємо молитися?)
Можна використати текст о. Франциска Бляхницького «Таємниця велика – в Христі та в Церкві. Марійна харизма Руху Світло-Життя» (посилання див. вище).

3. Зустрічі в групах
На них треба призначити мінімум 30 хв.

А. Варіант, рекомендований молодшим учасникам (12-15 років)
            Робота з біблійними текстами, які говорять про Марію:


Лк 1, 26-38
Лк 1, 39-45
Лк 1, 46-55
Лк 2, 1-20
Лк 2, 21-38
Лк 2, 41-50
Лк 2, 51-52
Йн 2, 1-12
Йн 19, 25-27
Діян 1, 14


Можна працювати з кількома текстами одночасно або ж поділити фрагменти по одному на групу.
Після прочитання фрагменту та хвилі рефлексії в тиші учасники виписують на картках риси Марії (одна картка – одна риса). Можна також роздати аркуші з готовим «каталогом» рис (приклади див. далі) і зазначати ті, котрі можна приписати Марії на основі фрагментів. «Каталог» не вичерпує рис, котрі можна приписати Марії, отож, дозволено дописувати свої пропозиції.
            Закінчивши роботу з текстом Євангелія, починаємо розмову про Марію. Учасники по черзі розповідають, у чому б вони хотіли наслідувати Марію і як можуть це зробити.
            Молитва в групах про витривалість у добрих постановах, напр., роздуми над таємницею Розарію.
            Наприкінці зустрічі відбувається спільне підсумування і виписування рис на якомусь більшому аркуші паперу (можливо, приклеювання раніше написаних карток).
Приклади рис:


Покірна
Слухняна
Заслухана
Довірлива
Звичайна
Любляча
Прощаюча
Співстраждальна
Котра служить іншим
Уважна
Терпелива
Мужня
Сильна
Вільна
Матір
Добра
Турботлива
Готова допомогти
Вірна
Побожна
Скромна
Терпелива
Мудра



Б. Основний варіант зустрічі (для студентів, дорослих)
·         Коротка молитва до Святого Духа
·         Читання дороговказу «Непорочна»:
·         «..віддаюсь Їй…»
«…тут ідеться не про віддання Непорочній, а про віддання з Непорочною, у з’єднанні з Нею Христові. (…) Таке віддання здійснюється у Святому Дусі. Людина як особа може віддатися Богові в акті любові. У таких словах, як Непорочна, безмежне віддання, ми виразно розпізнаємо натхнення св. Максиміліана Кольбе. Він представляв таємницю Марії особливо в аспекті Її непорочного зачаття. Він знаходився під враженням об’явлень у Лурді, де Марія сказала Бернадетті, котра питала її ім’я: «Я – Непорочне Зачаття». Св. Максиміліан задумується, чому Марія сказала не «Я непорочно зачата», а «Я – Непорочне Зачаття». Отож, Непорочне Зачаття – це ім’я власне Марії, котре передає Її істоту!
(…) Непорочна – це особа, вільна від пороку, тобто від гріха, котрий по своїй суті є звернення до себе у відруху егоцентризму, себелюбства,  самолюбства,  у відруху, зумовленому пихою, тобто самообожненням.
Не-порочна, повністю вільна від того всього, є – визначаючи позитивно – особою, повністю від-даною, зверненою поза себе у відруху давання себе, чинення дару з себе у поруху цілковито безкорисливому. Інакше кажучи, Непорочне Зачаття – це повнота любові, що полягає на відданні себе, це пік любові творіння, котра повертається до Бога Творця. Непорочна є повним уприсутненням особи, покликаної до посідання себе в даванні себе, є повним віднайденням себе через безкорисливий дар із себе («Lumen gentium», 24с).
Це віддання безмежне!
І ми, віддаючи себе цілковито Христові разом з Непорочною, стаємо джерелом життя для інших, і це річ найважливіша, найістотніша. Якщо ми хочемо бути знаряддям в будуванні Церкви живої, то станемо таким знаряддям настільки, наскільки приймемо поставу Марії віддання себе в Святому Дусі повністю Христові, нашому Обручнику» (о. Ф. Бляхницький).
ü    Питання:
- Яким чином я можу віддавати своє життя Непорочній? (віддавати Ісусові через Непорочну)?
- Що в моєму житті зараз вимагає особливого віддання?

·         «…наслідую Її…»
«Марія є для нас взірцем нової людини, котра характеризується, передусім, тим, що слухає Слово Боже і зберігає його, втілює в життя. На цьому полягає життя нової людини. Нова людина – це людина, котра живе Словом Божим, котра Слово Боже робить словом життя. І серед цих нових людей Марія перша, вона – найдосконаліший взірець нової людини, і тому ми вдивляємося в Неї. Не тому, що Вона була кимось важливішим за Христа або кимось обік Христа, але саме тому, що вона є для нас найдосконалішим прикладом того, що означає прийняти Ісуса і втілити Його науку, Його слово, бути слугою чи слугинею Христа. Вдивляємося в Марію для того, щоб краще зрозуміти, що означає бути учнем Христа, наслідувати Його і виконувати досконало в житті Його слово» (о. Ф. Бляхницький).
ü    Питання:
- Чи я можу розказати, яким чином слово Боже веде мене, змушує зміняти поведінку? Яким чином воно є для мене словом життя? (чим конкретніша ситуація, тим кращий приклад).

·         «… обдумую з Нею у Розарії таємниці спасіння…»
ü    Молитва на закінчення зустрічі: таємниця Благовіщення (з доповненнями) - «Нехай зі мною станеться…». Перед молитвою прочитати фрагмент:
«Отож, який шлях перед нами відкривається? Для нас немає іншої дороги повернення до Бога, окрім дороги цілковитого послуху. (…)  Але ми постійно ще збунтовані, постійно хотіли б іти дорогою власних замірів, власних рішень, власних справ, що виконуємо від себе і для себе. По суті, лише в годину смерті стане можливим для нас, щоб і ми сказали повно, остаточно своє «fiat», своє призволення на Божий план щодо нас, висловлюючи свою згоду на смерть. Але вже зараз ми готуємося до цього моменту і, властиво-то, усе наше життя має бути підготовкою до цього остаточного «так» у годині смерті. Це покликання,  дане нам через хрещення» (о. Ф. Бляхницький).

4. Намет Зустрічі
·         Лк 1, 26-38
«Fiat» Марії. Що в моєму житті вимагає сьогодні від мене сказати Ісусові «Так», «Нехай так станеться»?

5. Година Свідчення
Свідчення практики життя змістом дороговказу «Непорочна» (прийняти зміст дороговказу за свій).
Це може бути нагода дати перед усією спільнотою свідчення представникам осіб, що готуються до ІІ ступеня (котрі вже прийняли дороговказ «Непорочна»).

6. Євхаристія
За формуляром з дня. У гомілії можна, залишаючись у марійній темі, віднестися до літургійного періоду Великого посту, а також до фатімських об’явлень та Листу з Фатіми (це вказівки для теми року «Слуга Непорочної») шляхом підкреслення постави покути й навернення.

7. Аґапа



II Адвентовий цикл Днів Спільноти

тема: Непорочна – взірець нової людини

День спільноти модераторів та відповідальних,

а також День спільноти аніматорів та дияконії

Підготувати перед зустріччю тексти фрагментів реферату о. Ф.Бляхницького «Рух Світло-Життя як педагогіка нової людини» (знаходяться після конспекту цієї зустрічі) для кожного учасника

1)     Створення спільноти

(за ідеями ведучих та у відповідності з ситуацією зібраних людей) 

2)    Літургія Годин (що відповідає  порі дня) 

3)    Конференція

Вихідною точкою конференції буде фрагмент реферату о.Ф.Бляхницького «Рух Світло-Життя як педагогіка нової людини», що представляє окремі риси нової людини (див. текст, доданий на закінчення цього конспекту). Центром зустрічі є зіставлення слів цього, можливо, добре відомого нам тексту з фрагментами Євангелія, котрі говорять про Непорочну, яку в цьому ж рефераті о. Ф.Бляхницький називає найдосконалішим взірцем «нової, у повноті відкупленої людськості», а також «виховним взірцем». Після відповідного вступу, що зверне увагу на марійний аспект опису рис нової людини, відбувається читання самого фрагменту тексту реферату о. Бляхницького. 

4)    Зустріч на основі поданих далі питань:

- Які знані нам біблійні фрагменти, котрі говорять про Марію, представляють конкретні риси та постави нової людини, показані о.Ф.Бляхницьким? Ведучий називає дану рису нової людини, а учасники зустрічі намагаються на основі біблійних текстів та представленої у них інформації про Матір Божу обґрунтувати, яким чином можна цю рису чи поставу віднести до особи Марії. (Увага! Дана частина є основною частиною цієї зустрічі!)

– Чи подібні роздуми над життям Марії допомагають мені глибше зрозуміти Її життя та духовність? Яким чином?

– Яка з обговорюваних рис нової людини стала сьогодні особливо мені близькою, такою, що надихає до подальшої рефлексії та до використання в моєму житті?

5)    Молитва

– «Непорочна є для нас взірцем нової людини» - подяка за конкретні вчинки і постави, котрі ми можемо наслідувати (спонтанна молитва)

– молитва прохання про щире прагнення і витривалість у наслідуванні Марії нами і всіма учасниками нашого Руху (спонтанна молитва)

– молитва прохання в інтенціях, актуальних для наших спільнот та нашого служіння (спонтанна молитва)

– таємниця Розарію: Зіслання Святого Духа (з доповненнями, що представляють Марію повною плодів Святого Духа та слухняною Його натхненням).

 6)    Обговорення поточних справ; оголошення


Інтегрована людина

Формула fos-zoe, світло-життя, містить у собі постулат внутрішньої інтеграції як центральне виховне завдання. У сучасній педагогіці цей постулат – визнаний одним із основних – називають постулатом етичної концентрації. Йдеться про досягнення у вихованцеві єдності між правдами і засадами, що пізнаються та визнаються слушними, і тими, що використовуються в житті. Єдність: світло і життя внутрішньо інтегрує людину. Людина як особа постійно стоїть під викликом правди, і у добровільному визнанні її та підданні її вимогам у житті вона віднаходить свою досконалість та внутрішню свободу. Символ фос-зое містить у собі виховну програму руху і одночасно його педагогічний метод. Під елементом світла, котрий повинен втілюватися в життя, слід розуміти світло розуму, світло сумління, світло Божого слова, світло Христа як особового взірця, котрий треба наслідувати, і світло Церкви, lumen gentium – Церкви, котра дбає про невикривлену передачу попередніх джерел світла, а також про їхню належну інтерпретацію в актуальних ситуаціях. Прямування до єдності світла і життя на п’яти вищеназваних площинах містить у собі інтегральну та всебічну програму виховання нової людини. Формула fos-zoe включає, отож, у себе динамічну, надзвичайно актуальну і одночасно дуже просто і переконливо виражену основну засаду педагогіки нової людини.

Людина, що посідає себе в даванні себе
Формула «посідання себе в даванні себе» як формула, що виражає спосіб особового існування, являє собою пряму антитезу моделі людини-споживача. Ця ж формула була виражена в Душпастирській конституції про Церкву в сучасному світі, п.24, у твердженні, що людина «не може повною мірою віднайти себе, як тільки через щире дарування себе самої». У біблійній термінології така постава визначається словом agape, котре також відіграє ключову роль в оазовій педагогіці. Слова Христа: «Хто хоче спасти своє життя, той його погубить; а хто своє життя погубить ради Мене, той його знайде», - виражають цю ж реальність. Представлене вище бачення людини, що лежить в основі педагогіки нової людини, є дуже очевидною, виразною антитезою розповсюдженій моделі людини-споживача.

Людина, що реалізує себе через служіння
Нова людина – це людина, котра реалізує себе через служіння: «Служу, отже, існую». Це інший спосіб виразу постави посідання себе в даванні себе. Цей аспект представляє нову людину як антитезу людині конкурентоспроможній. Рисою останньої є прагнення поставити себе будь-якою ціною понад іншими людьми, принаймні в одній сфері, вузькій, спеціалізованій. Спільним формальним аспектом усіх цих прагнень є те, що певним чином людина може себе бачити і переживати понад іншими людьми. Це буття «понад» приносить задоволення, тому докладаються великі й витривалі, самі по собі часто гідні захоплення зусилля та зречення. Це задоволення є, однак, короткотривалим та ілюзорним. А між тим нова людина реалізує себе у зовсім протилежному напрямі – бути не «понад», а саме «під» іншою людиною, немов би у її ніг, у поставі служіння. Таким чином людина, принижуючись, одночасно підноситься у своїй вартості, осягає вершини людської краси та шляхетності, бо їх у кінцевому підсумку визначає любов, яка є автентичною лише завдяки безкорисливості. У такій поставі людина віднаходить також справжню радість, радість бути насправді собою. Виховання людини безкорисливого служіння є центральним прагненням педагогіки нової людини. Це, зрештою, уже включає символ fos-zoe, бо також тут життя розуміється як служіння світлу.

Людина визволена
Усі представлені вище аспекти виховного ідеалу педагогіки нової людини резюмуються визначенням «людина визволена, людина насправді вільна». Це знову антитеза людині стада, котра, будучи предметом маніпуляції, стає упредметненою і зневоленою. Суттю неволі людини є те, що її трактують або вона дозволяє себе трактувати як предмет, предмет безвільний і не-вільний. Людина вільна, визволена - це, натомість, той, хто є об’єктом, що реалізує себе у внутрішніх, суверенних імпульсах. Воля, однак, є вільною лише тоді, коли вона освітлена, коли нею керує світло, коли вона піддана світлу. У самому понятті свободи лежить певна залежність – добровільне прийняття, згода зі світлом правди. Ця правда є, передусім, правдою про саму людину, про її суть, котра виражається в тому, що людина покликана до посідання себе в безкорисливому даванні себе, тобто до любові – agape. Це покликання має своє остаточне обґрунтування в тому, що людина створена на образ і подобу Бога, Котрий є любов’ю, тому також посідає себе в даванні себе. Представлена вище мета або виховний ідеал педагогіки нової людини представляється та переживається в особових взірцях, котрими є Христос-Слуга і Непорочна-Слугиня.  
Базування педагогіки нової людини на особах підносить її до надприродного порядку відкуплення, надає їй теологічний характер, робить з неї теологію виховання.
Христос Слуга є в повному цього слова значенні новою людиною. Це Він є об’явленням Бога в людині та людини в Богу; Його думки, що створює та відкуплює. (…) Біля Христа, у Якому Бог об’являється як Слуга, як Той, Хто прийшов, щоби себе віддати, щоби людина в служінні та даванні себе наново віднайшла себе, стає Непорочна-Слугиня як найдосконаліший взірець нової, у повноті відкупленої людськості. Вона в педагогіці нової людини стає  першим виховним взірцем, адже нова людина реалізується у стосунку до Христа як кінцевого підсумку свого віддання. Марія ж є для нас найдосконалішим взірцем цього віддання Христові. Тому педагогіка нової людини називається також персоналістично-марійною концепцією виховання.


 

Районний День Спільноти Руху Світло-Життя

Перед зустріччю:

– подбати про фігурку чи образ Непорочної

– визначити відповідних осіб до свідчень (див. п.5)

 1)    Створення спільноти та представлення окремих спільнот

(за ідеями ведучих, а також у відповідності з зовнішніми обставинами зустрічі).

2)    Запалення свічки

3)    Молитва

«Ангел Господній» з коротким вступом, що пояснює тему дня спільноти «Непорочна – взірець нової людини».

4)    Катехеза, що впроваджує до теми дня районного дня спільноти

Підготована на основі фрагментів гомілії о.Ф.Бляхницького (див. текст, доданий на закінчення цього конспекту). Попередити аудиторію, що зміст катехези послужить у наступних пунктах дня спільноти.

5)    Година Свідчень

Заохочуємо учасників дня спільноти до свідчення, пов’язаного з «відкриттям» духовності Марії в своєму житті. Особи, котрі говорять свідчення, не мусять представляти всі спільноти, що беруть участь у зустрічі; більше йдеться про видобування позитивних прикладів відкривання та наслідування марійної духовності, а через це – представлення Непорочної як взірця нової людини. На зустрічі, що готує день спільноти, треба подумати, кого попросити про таке свідчення.

6)    Групи ділення

У малих групах, що налічують кілька осіб та складаються з представників різних спільнот, учасники діляться, наскільки сьогоднішня катехеза та почуті свідчення допомогли їм поглибити прагнення наслідувати Марію; вони також можуть поділитися своїм переживанням марійної побожності.

7)    Намет Зустрічі

-          на основі Євангелія з дня

8)    Євхаристія

За формуляром із дня; у гомілії варто звернутися до теми дня спільноти «Непорочна – взірець нової людини» (час Адвенту, незалежно від змісту читань з Літургії слова, завжди дає таку можливість).
9)    Агапа


 ТЕКСТИ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ
(…) Не була б Марія Матір’ю Ісуса, Сина Божого, якщо б не повірила Слову, коли б не промовила в обличчі Божих планів, благовіщених Їй, словом «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (пор. Лк 1, 38). І тому, зустрічаючи в Євангелії вчення Христа про те, що велике в очах Бога, що миле Богові, що заслуговує на Боже благословення, завжди можемо віднести це до Марії, яка була саме Тою, котра найдосконалішим чином першою з людей виконала слова свого Сина. Отож, кожен текст Євангелія, що говорить про життя, гідне Бога, ми можемо віднести до Марії, котра супроводжувала Христа, Його месіанську місію як Та, котра першою прийняла Його слово, Його вчення і досконало втілила в життя. Марія благословенна також тому, що була вірною. Вірною в малих і дрібних речах. Марія не прославилася якимись великими вчинками, справами, вона вела укрите життя. Лише час від часу Євангеліє пригадує про Її життя. Але те, про що говорить Євангеліє, завжди показує, що Марія зберігала слово Боже, роздумувала над ним у своєму серці та втілювала його в життя. Тому Бог, Котрий знає серця, мав вподобання у Ній, у Її тихому та покірному служінні, через яке Вона стала вірним виповненням та реалізацією того нового життя, котре прийшов проголосити Ісус. Вона є для нас взірцем нової людини, котра характеризується, передусім, тим, що слухає Боже слово та зберігає його, втілює його в життя. На цьому полягає життя нової людини. Нова людина – це людина, що живе словом Божим, котра слово Боже робить словом життя. І серед цих нових людей Марія є першою, є найдосконалішим взірцем нової людини, і тому ми вдивляємося в Неї. Не тому, що Вона є для нас кимось важливішим за Христа або кимось крім Христа, а саме тому, що Вона є для нас найдосконалішим взірцем того, що означає прийняти Ісуса і втілити в життя Його науку, Його слово, бути слугою чи слугинею Христа. Ми споглядаємо Марію для того, щоби краще зрозуміти, що значить бути учнем Христа, наслідувати Його та виконувати досконало в житті Його слово.
(Гомілія до читань суботи 31 звичайного тижня: Флп 4, 10-19; Лк 16, 9-15,
проголошена 6 листопада 1982 р у Карлсбергу)

Марія у сцені відвідин передусім показана та прославлена як Та, котра повірила, повірила слову обітниці. Ці слова Марії та уся сцена відвідин впроваджують нас у типову поставу вірних, праведних Старого Союзу. Конкретніше, це постава віри в слово Божої обітниці та життя надією на виконання цієї обітниці. «Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа». Спасенний діалог між Богом і людиною спирається, з одного боку, на слово Божої обітниці, а з іншого – на віру людини у виконання цієї обітниці. Саме це основна частина спасенного діалогу між Богом і людиною, що почався в історії спасіння історією Авраама, котрий перший увірував слову обітниці. У Новий же Заповіт вводить цю поставу особливо Марія, котра також спочатку прийняла слово обітниці та повірила цьому слову, завдяки чому Божий план спасіння міг увійти у фазу реалізації. Марія вчить нас, що ця постава, настільки типова для праведних Старого Союзу, далі зобов’язує також і в Новому Союзі. Теж і Люд Божий Нового Завіту є людом обітниці, людом, уся екзистенція котрого спирається на віру в слово Божої обітниці. Хоча спасіння в Христі уже стало фактом і є теперішнім, то, однак, кожна людина, неважливо, у якому моменті історії спасіння вона живе, мусить спочатку спасіння Боже прийняти як Марія – вірою в слово обітниці. І кожен віруючий у Люді Божому Нового Союзу повинен мати уділ у благословенні, котре отримала Марія: «Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа». І ми повинні постійно вслухуватися в слово Божої обітниці та приймати його вірою. Лише тоді це слово стане в нас тілом, лише тоді спасіння стане подією та реальністю у житті кожного з нас, коли це спасіння спочатку як Божу обітницю, що міститься в Його слові, ми приймемо вірою. Тому Марія є типом Церкви як спільноти тих, котрі увірували слову обітниці та удостоїлися спасіння. Тому та постава Марії повинна бути постійно наявна та жива в Церкві. Саме тому слова Марії, Magnificat, разом зі словами Захарії, Benedictus, котрі мають подібний зміст, увійшли до щоденної молитви Церкви, щоб ми щоденно, на взірець Захарії та Марії, відновлювали в собі цю поставу віри в слово Божої обітниці.
(Гомілія до читань: Рим 12, 9-16a; Лк 1, 39-56, проголошена у свято Відвідин св. Єлизавети, 31 травня 1983 р в Карлсбергу)

 (…) У централі нашого Руху в Кросцєнко знаходиться фігура Непорочної, Матері Церкви. Ми намагалися там ще інакше виразити любов символом. Цим символом є джерело. Символіка джерела допомагає нам краще зрозуміти символіку серця. Адже, як правило, чуючи про серце, ми думаємо про нього як про місцезнаходження почуттів. Але серце треба бачити як символ особи, що дає себе. На цьому полягає любов, бо любов не є почуттям. Звичайно, з любов’ю пов’язані почуття, але суттю любові є не почуття, а акт волі, котрим особа чинить дар із себе. Саме джерело виражає цю поставу давання, давання себе. Напис, що знаходиться на кам’яній огорожі одного джерела: «Просте моє завдання – давання, і тільки давання», - дуже вдало виражає те, про що говорить нам джерело, вода, що постійно б’є. Вода, можна б сказати, у стадії давання, постійного давання. Джерело, отже, є образом серця, котре в живому організмі також виконує таку функцію, що постійно дає, дає кров. Серце є в нас немов би джерелом життя. Завдяки його роботі кров постійно передається по цілому організму, по всім клітинам. Функція серця – це функція постійного давання, завдяки чому підтримується життя. Саме тому серце є символом любові, любові людини, особової любові, суттю якої є давання себе, посідання себе в даванні себе. Так ми намагаємося почитати Непорочну в нашому Русі, й саме тому фігура Непорочної у нашій централі пов’язана з джерелом життя, адже ця символіка джерела дозволяє нам глибше зрозуміти символ серця як символ особи, котра через любов посідає себе і неустанно себе віддає. Ми маємо вдивлятися в Непорочну і намагатися уподібнитися до Неї. Тому ми віддаємося Їй і хочемо, щоб динаміка Її любові, Її віддання любові Ісуса нас огорнула, проникнула. І ми намагаємося щораз повніше реалізовувати себе в даванні себе через любов. Тому Непорочна є в нас взірцем такої постави, котру також виражає слово agape. Ми повинні в собі неустанно відтворювати те, що воно виражає. (…)
(Гомілія до читань: Iс 61, 9-11; Лк 2, 41-52, проголошена у свято Непорочного Серця Марії, 11 червня 1983 р у Карлсбергу)

Наведені вище фрагменти гомілії походять з зібрання текстів о.Ф.Бляхницького під назвою «Ось Мати Твоя».


I Післяреколекційний цикл Днів Спільноти:


Тема: СЛУГИ ВИБРАНІ ТА ПОСЛАНІ НА ВЗІРЕЦЬ ХРИСТА СЛУГИ

 

День спільноти аніматорів і дияконії


1) Творення спільноти й молитва.

Спонтанна молитва до Святого Духа, прикликання Його дарів, прохання показати шляхи подальшого розвитку. Подяка за діло о. Франциска Бляхницького, його життя, дар харизми Світло-Життя.

2) Конференція на основі гомілії о. Ф.Бляхницького «Христос Слуга» і тексту зі Словника біблійної теології «Слуга Божий»

(тексти див.  http://www.oaza.pl/materialy-na-dni-wspolnoty-20172018/).

або

спільне читання тексту гомілії о. Ф.Бляхницького «Христос Слуга»

(тексти див. http://www.oaza.pl/materialy-na-dni-wspolnoty-20172018/).


3) Група ділення на основі запропонованих далі питань:

–  Чи теологія Христа Слуги є натхненням для мого духовного життя і для апостольських завдань, які я виконую? Яким чином? А може, це занадто абстрактна ідея для мене? (у цьому випадку потрібні відповідні пояснення ведучих чи інших учасників зустрічі).
– Що для мене є найбільшим зусиллям у служінні, котре я виконую для ближніх?
– Чи дияконії Руху, у яких я є або з якими ми маємо справу в нашій діє цезії, виконуються в дусі Христового служіння? Як впливає згадувана в нашому Русі ідея «Христа Слуги на функціонування існуючих дияконій?
– Чи існує в нашій дієцезії небезпека приймати аніматорські хрести «за заслуги», а не «для служіння»? Що в рамах покращення служіння аніматорів і окремих дияконій ми повинні протягом цього року зробити чи, можливо, змінити?

4) Молитва після завершення ділення:

Молитва віддання Богові свого служіння, а також служіння аніматорів та дияконії, особливо в тих сферах, які в ньому складні.




Районний день спільноти Руху Світло-Життя


1) Творення спільноти

 

2) Запалення свічки

 

3) Молитва

        спонтанна до Святого Духа, прикликання Його дарів, прохання показати шляхи подальшого розвитку – подяка за діло о. Франциска Бляхницького, його життя, дар харизми Світло-Життя.

4) Представлення окремих спільнот


5) Катехеза – впровадження в тему районного дня спільноти. Конференція про Христа Слугу, опрацьована на основі нижченаведених текстів, адаптована до рівня сприйняття учасників дня спільноти:

- Христос Слуга// Homilie w Oazie Nowego Życia I stopnia – пор. текст далі;
- Слуга Божий// X. Leon-Dufour (tłum. K. Romaniuk). Słownik teologii biblijnej – пор. текст далі.

6) Година свідчення.

Молитва до Святого Духа.
1. По можливості варто запросити поділитися свідченням учасників оаз, які проводилися о. Франциском Бляхницьким (це може бути нагодою знайти людей, що брали участь у перших оазах, організованих на терені дієцезії, або тих, котрі мають найдавніший досвід участі в оазах).
2. Ділення свідченням з реколекцій, що пройшли протягом останніх вакацій, десять років тому або пережитих ще раніше.

7) Групи ділення

- Читання фрагменту Мк 10, 35-45
- Ділення виконанням постанов з реколекцій в аспекті виконування різного роду завдань, котрі можна визначити як служіння на благо спільноти або конкретних людей.
·         Які плоди реколекцій я бачу сьогодні в своєму житті?
·         Що сьогодні для мене означає постава служіння, де і як вона проявляється, що б я міг змінити в цьому плані?
·         До якого конкретного служіння Бог мене сьогодні кличе?

8) Намет Зустрічі на основі Євангелія з дня


9) Євхаристія



10) Агапа





ДНІ СПІЛЬНОТИ РУХУ СВІТЛО-ЖИТТЯ 2015-2016



День спільноти пасхальний



Тема: Святий Дух і євангелізація

 Вступ

П'ятидесятниця, початок місії Церкви
Увечері дня Свого воскресіння Ісус, з’явившись учням, «дихнув на них і каже їм: “Прийміть Духа Святого!”» (Йн 20, 22). Із ще більшою силою Святий Дух зійшов на Апостолів у день П’ятидесятниці: «Аж ось роздався зненацька з неба шум, – читаємо в Діяннях Апостолів, – неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них» (Діян 2, 2-3).
Святий Дух внутрішньо оновив Апостолів, наділивши їх силою, яка додала їм сміливості сповіщати без страху: «Христос помер і воскрес!». Вільні від всякого страху, вони почали говорити відверто (див. Діян 2, 29; 4, 13; 4, 29.31). З переляканих рибаків вони стали сміливими проповідниками Євангелія. Навіть їхні вороги не могли зрозуміти, як ці «неосвічені і прості» (див. Діян 4, 13) люди здатні проявити таку мужність і з радістю переносити труднощі, страждання й переслідування. Ніщо не могло зупинити їх. Тим, хто намагався примусити їх замовкнути, вони відповідали: «Не можемо, бо ми говорили про те, що самі бачити та чули» (Діян 4, 20). Так народилася Церква, яка від дня П’ятидесятниці не припиняє поширювати Добру Новину «аж до краю землі» (Діян 1, 8).
Послання Святішого Отця Бенедикта XVI 
з нагоди XXIII СДМ (Сідней, 2008), п.3

День спільноти аніматорів і дияконії

ЄВАНГЕЛІЗАТОРИ З ДУХОМ


  • Створення спільноти
  • Конференція

·         Євангелізатори з Духом, фрагмент V розділу енцикліки Папи Франциска «Evangelii gaudium», п. 259–280.  http://dc.lviv.ua/nauka_cerkvy/dokumenty/1815-evangelii-gaudium-radst-yevangelya.html
·         Duch Święty prowadzi Kościół na drogach ewangelizacji. Katecheza papieża Franciszka z 22 maja 2013. Link: http://papiez.wiara.pl/doc/1566265.Duch-Swiety-prowadzi-Kosciol-na-drogach-ewangelizacji
українською мовою: http://popefrancis.org.ua/?p=531
·         Ulf Ekman, Duch Święty w ewangelizacji. Kiedy Duch Święty zstąpi na was, będziecie moimi świadkami (Dz 1, 8), w: «Ціле Євангеліє — ціле Тіло — цілому світові». Wydawnictwo WAM 2014, s. 101–112.
аудіо (польською мовою):
·         ks. Zbigniew Snarski, W mocy Ducha Świętego ku nowej ewangelizacji. Konferencja wygłoszona na XL Kongregacji Odpowiedzialnych Ruchu Światło-Życie.
Link do odsłuchania:
http://www.oaza.pl/xl-kongregacja-odpowiedzialnych-zdjecia-z-liturgii-i-nagrania/ (31 min.)
·         ks. Franciszek Blachnicki, Wiara a świadectwo Ducha Świętego, w: W mocy Ducha Świętego. Wybór tekstów źródłowych, Katowice 2015, s. 65–72.

  • Намет Зустрічі: Йн 1, 6–8

  • Молитовна зустріч

приблизно 45 хв., форма молитви: молитва спонтанна, благальна
·         Пісня – гімн до Святого Духа «О Дух Сотворитель, прийди».
·         «Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними. А той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих згідно з Божою волею» (Рим 8, 26–27) – просімо про відкритість на діяння Святого Духа. Молімось, щоб ми вміли співпрацювати з Його благодаттю.
·         «Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний» (Рим 5, 5) – просимо про усвідомлення присутності Святого Духа в нашій спільноті.
·         «Якщо любите ви Мене, то Мої заповіді берегтимете. І проситиму Я Отця, і дасть Він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки,  Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить Його і не знає. Ви ж його знаєте; бо перебуває Він з вами, і буде в вас.  Не полишу вас сиротами; Я прийду до вас» (Йн 14, 15–18) – просімо, щоб у нашому житті неустанно проявлялося діяння Святого Духа.
·         «Тому вам заявляю: Ніхто, говоривши під впливом Духа Божого, не каже: Анатема Ісус! І ніхто не може сказати: Господь Ісус, як лише під впливом Духа Святого.
Є і між дарами різниця, але Дух той самий; різниця теж і між служінням, але Господь той самий. Різниця є і між ділами, але Бог той самий, який усе в усіх робить. Кожному дається виявлення Духа на спільну користь. Одному бо дається через Духа слово мудрості; іншому, згідно з тим самим Духом, слово знання; іншому віра у тім самім Дусі; іншому дар зцілення у тім єдинім Дусі; іншому сила творити чуда; іншому дар пророкування; іншому розпізнавання духів, іншому різні мови, іншому ж тлумачення мов. А все це чинить один і той же Дух, що розподілює кожному, як він хоче» (1 Кор 12, 3–11) – просімо про потрібні дари, щоб свідчити тим, до кого посилає нас Бог.
·         «Той же, хто утверджує нас з вами во Христі і хто помазав нас, то Бог,  який поклав на нас свою печать і дав у наші серця завдаток Духа» (2 Кор 1, 21–22) – просімо про повні відваги серця, щоб з вірою та силою проголошувати Христове Євангеліє.
·         «бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити» (Лк 12, 12) – просімо про благодать послідовної віри, щоб у будь-якій життєвій ситуації давати свідчення правді.
·         « І ми свідки цих подій, і Дух Святий, що його Бог дав тим, які йому коряться» (Діян 5, 32) – просімо Бога, щоб Він уділяв нам Святого Духа в нашому служінні.
·         «Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкувати» (Діян 19, 6) – просімо уділити нам ті дари, які найбільш потрібні в нашому служінні.
·          «Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем, бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа» (Діян 11, 23–24) – просімо за тих, до кого посилає нас Господь. Нехай Святий Дух відкриє їхні серця на діяння Божої благодаті.
·         « знаючи, люблені Богом брати, про ваше вибрання, бо наша до вас євангельська проповідь була не тільки у слові, але й у силі і в Дусі Святім та в повнім переконанні. Ви ж знаєте, як ми поводилися між вами заради вас. І ви заходилися наслідувати нас і Господа, прийнявши слово посеред численних утисків, з радістю Святого Духа» (1 Сол 1, 4–6) – просімо за наші спільноти, до яких посилає нас Господь і в яких ми здійснюємо своє покликання, щоб завдяки взаємному свідоцтву вони зростали в силі Святого Духа.
·         «силою знаків і чудес, силою Духа Божого; так що я розповсюднив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілірику» (Рим 15, 19) – просімо за цілу Вселенську Церкву, щоб, проголошуючи Боже Євангеліє, вона несла мир і надію в кожний куточок землі.
·         «Моліться завжди в дусі всякою молитвою і благанням. І для того, чуваючи з повною витривалістю, моліться за всіх святих і за мене, щоб Бог, коли уста мої відкрию, дав мені сміливо звістувати тайну Євангелії» (Еф 6, 18–19) – просімо один за одного, щоб, укріплені Словом Божим і силою Святого Духа, ми дійсно були послідовниками Ісуса Христа.
·         Завершення молитви: «Скільки бо обітниць Божих у ньому - «Так», і тому через нього «Амінь» Богові на славу через нас» (2 Кор 1, 20).

Зустріч в групі: Євангелічна ревізія життя

Бачити

Рефлексія аніматорів і дияконії над своїми особистими відносинами зі Святим Духом:
·         Як я переживаю Його присутність і діяння в своєму житті?
·         Яку роль Святий Дух має в житті спільноти, яку я анімую?
·         Наскільки я усвідомлюю, що життя з Ісусом пов’язане зі свідченням? (Чи я не пасивний в проголошенні Божого Слова?)
·         Як виглядає мій підхід до теми євангелізації? (Чи я розумію, що таке євангелізація? Чи я вмію і чи хочу свідчити про Бога? Яким чином я це роблю? Які використовую методи? Чи я поєдную євангелізацію з моїм дияконійним служінням?)

Оцінити

·         1 Koр 2, 9–10
·         Ulf Ekman, Duch Święty w ewangelizacji. Kiedy Duch Święty zstąpi na was, będziecie moimi świadkami (Dz 1, 8), w: Całą Ewangelię, Całe Ciało, Całemu Światu, Wydawnictwo WAM 2014, s. 101–112.
аудіо (польською мовою):
·         ks. Franciszek Blachnicki, Wiara a świadectwo Ducha Świętego, w: W mocy Ducha Świętego. Wybór tekstów źródłowych, Katowice 2015, s. 65–72.

Діяти

·         В якому євангелізаційному ділі я в найближчий час візьму участь як аніматор Руху Світло-Життя?
·         Якщо я ще не пережив ОРАЄ (Реколекційна оаза аніматорів євангелізації), то разом зі своєю спільнотою прийму участь у такій формі реколекцій.

v Година відповідальності

·         Новини з життя дияконії (коротко)
·         Поточні справи та звернення
·         Підготовка районного Дня Спільноти
·         На закінчення – спільна молитва за дияконії


День Спільноти Руху Світло-Життя

Євангелізувати в силі Святого Духа
  • Створення спільноти

  • Конференція:

·         Duch Święty prowadzi Kościół na drogach ewangelizacji. Katecheza papieża Franciszka z 22 maja 2013. Link: http://papiez.wiara.pl/doc/1566265.Duch-Swiety-prowadzi-Kosciol-na-drogach-ewangelizacji
українською мовою: http://popefrancis.org.ua/?p=531  
·         ks. Franciszek Blachnicki, Ewangelizacja a Duch Święty, w: Została nam powierzona Ewangelia, Kraków 2007, s. 97–100.
·         Євангелізатори з Духом, фрагмент V розділу енцикліки Папи Франциска «Evangelii gaudium», п. 259–280.  http://dc.lviv.ua/nauka_cerkvy/dokumenty/1815-evangelii-gaudium-radst-yevangelya.html
або
·         спільне слухання конференції ks. Zbigniewa Snarskiego, W mocy Ducha Świętego ku nowej ewangelizacji wygłoszonej na XL Kongregacji Odpowiedzialnych Ruchu Światło-Życie.
Link:
http://www.oaza.pl/xl-kongregacja-odpowiedzialnych-zdjecia-z-liturgii-i-nagrania/ (31 min).
  • Намет Зустрічі: Діян 4, 14–19

  • Зустріч у групах ділення

·         Короткі фрагменти для ділення з джерел вступної конференції – кожен учасник повинен мати їх перед собою. Важливо, щоб уся група (якщо присутні на ДС будуть поділені на менші групи) мала однаковий текст.
·         Можна вибрати з пропозицій, поданих далі, або ж використати всі (в залежності від умов, часу і т.п.)

«Євангелізатори з Духом – це євангелізатори, які без страху відчиняються для дії Святого Духа. У день П’ятидесятниці під дією Святого Духа апостоли вийшли із своєї замкнутості й стали проповідниками Божих чудес, які кожний слухач слухав рідною мовою. Окрім того, Святий Дух дає силу проголошувати новизну Євангелія відважно (parresa), голосно, завжди і всюди, навіть у несприятливих обставинах» (Evangelii gaudium, 259).

«Євангелізатори з Духом – які моляться і працюють. З точки зору євангелізації безплідними будуть як містична молитва без твердих соціальних і місіонерських обов’язків, так і соціальне чи душпастирське навчання і праця без духовності, яка преображає серця. Такі часткові й дезінтегруючі пропозиції доходять тільки до окремих груп і не мають сили проникати глибше, бо калічать Євангеліє. Завжди потрібно культивувати внутрішній простір, який обов’язкам і активності надає християнського сенсу. Без продовженої адорації, без молитовної зустрічі зі Словом, без щирої розмови з Господом праця дуже легко втрачає сенс, втома і труднощі позбавляють нас сили, ревність згасає» ( Evangelii gaudium, 262).

«Перша мотивація для євангелізації – любов Ісуса, яку ми прийняли, досвід спасіння, який нас спонукає любити Ісуса ще більше. Але що це за любов, яка не відчуває потреби говорити про кохану особу, показувати її, старатися, щоб інші її пізнали? Якщо не відчуваємо великого бажання ділитися нею, то необхідно в молитві просити Господа, щоб повністю заволодів нами. Необхідно молитися кожного дня, просити про цю благодать, яка відчинить наші охололі серця і потрясе нашим літеплим і поверхневим життям» (Evangelii gaudium, 264).

«Дехто не ангажується у місію тому, що не вірить, що щось можна змінити, і тому вважає, що всі зусилля будуть даремними. Він думає так: «Навіщо позбавляти себе комфорту й задоволення, якщо не бачу ніяких результатів?» З такою поставою неможливо бути місіонером. Така постава – тільки погане виправдання замкнення в своєму комфортному житті, малодушності, незадоволеній тузі, егоїстичній пустці. Йдеться про деструктивну поставу, бо «людина не може жити без надії: її життя, приречене на незначність, стає нестерпним» (Evangelii gaudium, 275).

«Хто є справжнім двигуном євангелізації в нашому житті і в Церкві? Павло VI чітко писав: «Це Святий Дух, Котрий сьогодні, як і на початках Церкви, діє у кожному євангелізаторі, котрий дозволяє Йому керувати собою і вести себе. Святий Дух вкладає в його уста ті слова, які він сам не може підібрати, і водночас Святий Дух схиляє душу слухача бути відкритою і сприймати Радісну Звістку та проголошення Царства». Для того, щоб євангелізувати, ми маємо бути відкритими на дію Духа Божого, не боячись того, що Він може нас попросити чи куди повести» (Святий Дух веде Церкву дорогами євангелізації. Kатехеза Папи Франциска від 22.05.2013)

«Більше немає гордості по відношенню до Бога, немає закритості один до одного, але є відкритість на Бога, готовність іти і звіщати Його Слово: нову мову, мову любові, яку Святий Дух вливає в наші серця (пор. Рим. 5,5), мову, яку всі розуміють і якою, прийнявши, можна говорити в кожному житті і кожній культурі. Мова Духа, мова Євангелія є  мовою спільності, яка запрошує нас подолати закритість і байдужість, поділ та конфлікт. Ми усі повинні запитати себе: чи дозволяю я Святому Духові вести себе таким чином, щоб моє свідчення віри було в єдності і спільності? Чи несу я вістку примирення і любові, якою є Євангеліє, в ті місця, де живу?» (там же).

«Тут маємо інший результат дії Святого Духа: відвага! Відвага звіщати усім новизну Євангелія Ісуса, із самовпевненістю (parrhesia), голосно, в кожному місці і в кожен час. І навіть сьогодні це відбувається в Церкві і для кожного з нас: від вогненних язиків П’ятидесятниці, від дії Святого Духа, завжди з’являється новий місіонерський запал, нові шляхи звіщення вістки про спасіння, нова відвага євангелізувати. Ніколи не закривайтесь на цю дію!  Давайте жити Євангелієм покірно і відважно! Давайте свідчити новизну, надію, радість, яку Господь приносить в наше життя» (там же).

«Згадаю і третій елемент, котрий є особливо важливий: нова євангелізація. Церква, яка євангелізує, повинна завжди починати з молитви, з прохання про вилиття вогню Святого Духа, як на Апостолів у Горниці. Лише вірні і міцні відносини з Богом дозволяють нам вийти з нашої закритості і звіщати Євангеліє із parrhesia. Без молитви наші дії стають пустими, а проголошення – бездушним, не пожвавленим Духом» (там же).

 «Христос – це Помазанник, Месія, тобто Той, Хто помазаний Святим Духом для проголошення Євангелія. І тому ніхто не може проголошувати Євангеліє інакше, ніж Він – тобто без помазання Святим Духом. Лише завдяки тому, що ми маємо в собі Святого Духа, ми можемо бути свідками. Без Нього ми можемо розказувати проте, що прочитали в книжках чи навіть у Святому Письмі, можемо створити прекрасне, логічне євангелізаційне послання, подати чудові приклади і можемо це промовити чи видати друком, але це не буде євангелізацією. Євангелізація – це не говоріння про Бога. Євангелізація – це промовляння Бога до людини. А Бог говорить через тих, котрих посилає Христос, уділяючи їм  Святого Духа» (о.Ф.Бляхницький, Ewangelizacja a Duch Święty, w: Została nam powierzona Ewangelia, Kraków 2007, s. 97–98)
·         Питання до тексту:
        На основі вислуханої конференції, прочитаного фрагменту, омоленого на Наметі Зустрічі Слова Божого скажи, чому деякі християни не віддаються євангелізації?
        Які євангелізаційні можливості має твоя спільнота – і які потреби локальної людності?
        Як реалізувати поставу євангелізатора в будь-якій ситуації, в якій опинишся?
  • Євхаристія

  • Аґапе




ДНІ СПІЛЬНОТИ РУХУ СВІТЛО-ЖИТТЯ 2013-2014

Тема року: "НАРОДИТИСЯ НАНОВО"


ЗАГАЛЬНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ДО ДНІВ СПІЛЬНОТИ РУХУ 2013/14 ГЕНЕРАЛЬНОГО МОДЕРАТОРА РУХУ СВІТЛО-ЖИТТЯ О. АДАМА ВОДАРЧИКА

 ТЕМИ ДНІВ СПІЛЬНОТИ РУХУ:
«Народитися наново через віру» - І цикл днів спільноти (після літніх реколекцій)
«Народитися наново через Боже слово» - ІІ цикл днів спільноти (Адвентовий)
«Народитися наново через таїнства» - ІІІ цикл днів спільноти (Великопістний)
«Народитися наново в міці Святого Духа» - ІV цикл днів спільноти (Пасхальний)
-          За матеріалами, необхідними для проведення Днів спільноти, звертайтесь в Центр Руху Світло-Життя в Гвардійську.









ДНІ СПІЛЬНОТИ РУХУ СВІТЛО-ЖИТТЯ 2012-2013

Тема року: "ЦЕРКВА НАШИМ ДОМОМ"


І  - ДЕНЬ СПІЛЬНОТИ ПІСЛЯ ЛІТНІХ РЕКОЛЕКЦІЙ
ІІ – ДЕНЬ СПІЛЬНОТИ - АДВЕТОВИЙ
"Вірую в СВЯТУ Церкву" 
ІІІ – ДЕНЬ СПІЛЬНОТИ – ВЕЛИКОПІСНИЙ
"Вірую в Церкву ВСЕЛЕНСЬКУ"
IV – ДЕНЬ СПІЛЬНОТИ – ПАСХАЛЬНИЙ
"Вірую в АПОСТОЛЬСЬКУ Церкву"
! Матеріали на наступні Дні спільноти у приготуванні.


ЗАГАЛЬНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ДО ДНІВ СПІЛЬНОТИ РУХУ 2012/13
Слуга Божий о. Франциск Бляхницький часто підкреслював, що одним з важливих елементів перманентної формаційної праці в Русі Світло-Життя є дні спільноти. Тому черговий раз Центральна Дияконія Формації Дияконії віддає в руки відповідальним за формацію в нашому Русі матеріали для проведення днів спільноти для модераторів і відповідальних, для аніматорів і дияконії та для всіх оазових спільнот. На українській мові доступні лише матеріали для „всіх оазових спільнот”. Зацікавлених польською версією (для всіх названих вище груп) просимо звертатись в Центр Світло Життя в Гвардійську або за адресою e-mail: oazaukraina@mail.ru
Беручи до уваги тему цого 2012-2013 року „Церква нашим домом” під час Днів Спільноти будемо роздумувати про Церкву, яка є єдиною, святою, вселенською і апостольською. Роздумуючи прикмети Церкви, глибше відкриємо слова записані у Катехизмі Католицької Церкви: «Є одна Церква Христова, яку ми сповідаємо в Символі віри єдиною, святою, вселенською й апостольською» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. « Lumen gentium », 8.). Ці чотири прикмети, нероздільно пов'язані між собою (Пор. Конгрегація віровчення, Послання до єпископів Англії: DS 2888.), визначають головні риси Церкви та її місії. Вона їх не має сама від себе; це Христос через Святого Духа робить Свою Церкву єдиною, Святою, Католицькою та Апостольською і кличе її до здійснення кожної з цих прикмет” (ККЦ 811). В Катехизмі знаходимо також пояснення прикмет Церкви: „Церква є єдина: вона має одного Господа, визнає одну віру, народжується від одного Хрещення, утворює одне Тіло, оживлене одним Духом, в одній надії (Пор. Еф. 4, 3-5.), при сповнені якої будуть подолані всі поділи” (ККЦ 866). Далі Катехизм говорить: „Церква є святою: Пресвятий Бог є її Творцем; Христос, її Наречений, віддав Себе, щоб посвятити; Дух святості оживляє її. Хоча вона охоплює грішників, вона є «безгрішна, яка складається з грішників». Святість Церкви ясніє у святих; а в Марії Церква вже є повністю святою” (ККЦ 867). Катехизм говорить також про те, що: „Церква є католицькою: вона проповідує цілісність віри; несе в собі і розділює повноту засобів до спасіння; вона послана до всіх народів; звертається до всіх людей; охоплює всі часи; «Церква є місіонерською за своєю природою» (II Ватиканський Собор, Декр. « Ad gentes», 2.)” (ККЦ 868). В кінці читаємо в Катехизмі:” Церква є апостольською: вона збудована на міцних основах - «дванадцятьох апостолах Агнця» (Од. 21,14); вона незнищенна (Пор. Мт. 16, 18.); вона непомильно збережена у правді; Христос керує нею через Петра та інших апостолів, присутніх у їхніх наступниках - Верховному Архиєреї Папі й Колегії Єпископів” (ККЦ 869).
Цьогорічна формаційна програма покаже також правду про Церкву, яка завжди і усюди” покликана до євангелізації! Таким є послання Святішого Отця Бенедикта XVI,  яке міститься в його рішенні, щоб зібрати ХІІ Звичайне Зібрання Загального Синоду Єпископів присвячене темі „Нова євангелізація для передання християнської віри”. Цей факт, ще більше утверджує нас в переконані, що ми як Рух Світло-Життя повинні ще плідніше відповідати на цей Божий заклик до євангелізації.
 СТРУКТУРА ДНІВ СПІЛЬНОТИ 
СТВОРЕННЯ СПІЛЬНОТИ – повинно мати характер радісної молитви, ввести зібраних в атмосферу святкування (молитва до Святого Духа, співи ітд.). Також потрібно пам’ятати щоб представити прибулі спільноти.
 КАТЕХИЗА – має зав'язувати до теми дня спільноти. Для приготування катехизи пропонуємо скористати з поданих допоміжних матеріалів. Також можна користати з інших допоміжних матеріалів, особливо з документів Церкви, текстів о. Франциска Бляхницького та ін. Формаційних матеріалів Руху.
ЗУСТРІЧ В ГРУПІ – має характер ділення в групі Словом Божим і життям. Зустрічі можуть відбуватися в мішаних групах (напр. Домашня Церква і молодь разом). Фрагмент зі Святого Письма та питання для ділення повинні бути приготовлені раніше організаторами дня спільноти, щоб кожна група мала комплект текстів.
В матеріалах на День спільноти також є пропозиція зустрічі для наймолодших вікових груп – для дітей, які напевно будуть серед учасників Дня спільноти. Зустрічі опрацьовані для дітей у віці 7-10 років, але деякі елементи можна зробити й з молодшими.
 ГОДИНА СВІДЧЕННЯ – заохочуємо, щоб відповідно раніше визначити особи, які будуть давати свідчення.
Година свідчення повинна розпочатися піснею до Святого Духа. Свідчення можуть бути переплетені співом. Годину свідчення закінчуємо молитвою подяки і прославлення.
 НАМЕТ ЗУСТРІЧІ – на основі запропонованих в конспекті біблійних текстів.
 ЄВХАРИСТІЯ
 АҐАПА 



ДНІ СПІЛЬНОТИ РУХУ СВІТЛО-ЖИТТЯ 2011-2012 
"Слухати Господа в Церкві"

Районні Дні Спільноти Руху Світло – Життя

Впровадження
Цей формаційний рік супроводжує тема «Слухати Господа в Церкві».
Інспірацією цієї теми було Слово Програмове Генерального Модератора Руху Світло-Життя, виголошене підчас XXXVI Конгрегації Відповідальних Руху Світло-Життя. Звідти взяті наступні основні теми: Жива Церква, слухняність пастирям і свідчення.

 

I День спільноти – осінній
«Ми Його Народ»
Покликані Отцем до участі у Божому житті
 
II День спільноти – адвентовий
«Громада вірних мала одне серце й одну душу»
Слухати Господа у спільноті

ІII День спільноти – великопістний
«Мої вівці слухають Мого голосу»
Слухняність Церкві та пастирям

IV День спільноти – великодній
«Горе мені, якщо не проголошуватиму Євангеліє»
Від слухання до діяння


I День спільноти – осінній
«Ми Його Народ»
Покликані Отцем до участі у Божому житті


1. Зав'язання спільноти
·               Молитва
·             Представлення спільнот (добре продумати якусь цікаву оригінальну форму, якщо це потрібно – повідомити про це запрошених)

2. ВВ2. Впровадження в День Спільноти
            Можна використати головні думки з ІІ розділу Lumen Gentium

3. Cві3. Свідчення пов'язані з темою дня спільноти, про відкривання у своєму житті покликання до життя у Церкві
·        Впровадження в тему свідчення
·        Спів до Святого Духа
·        1-2 свідчення. Можна попросити особу, котра переживала реколекції третього ступеня. Важливо, щоб особа, яка має говорити свідчення, знала про це раніше і була підготовлена. Не іде про довгі історії, але про коротке, конкретне свідчення.
·        Спів прославлення

4. Молитва подяки і прославлення в темі «Ми Його народ»
·       Коротке впровадження
·       Спонтанна молитва, спів
          За відкривання Божого Слова, яке дає життя
          За покликання до спільноти з Богом Отцем
          За участь у Церкві
          За хрещення
          За віру
          За...

Біблійні тексти до використання:
–   Зі Старого Завіту: Втор 7, 6-8; Іс 41, 8; Іс 48, 12; Ос 11, 1;
–   З Нового Завіту: 2 Кор 6, 16; Тт 2, 14; 1П 2, 9; Еф 5, 25; Одкр 19, 7; Одкр 21, 2

5. Катехеза – впровадження в тему року «Слухати Гомпода в Церкві» (20 хвилин)
        Використати між іншими Слово Програмове Генерального Модератора Руху Світло-Життя, виголошене підчас XXXVI Конгрегації Відповідальних Руху Світло-Життя. (http://www.oaza.pl/dokument.php?id=3160) 
        Представити площини, де звершується слухання Гомпода в Церкві (літургія, спільнота, пастирі, родина, тощо)
6. Зустріч в групах
·                           Ділення Божим Словом
Потрібно раніше приготовити карточки з нижче вказаними текстами (можна вибрати тільки декілбка з нмх). Можна також використати інші тексти Святого Письма. Важливо, щоб говорили про виняткове вибрання Господом, про Його любов до своїх вибраних, тощо.
–   Зі Старого Завіту: Втор 7, 6-8; Іс 41, 8; Іс 48, 12; Ос 11, 1;
–   З Нового Завіту: 2 Кор 6, 16; Тт 2, 14; 1П 2, 9; Еф 5, 25; Одкр 19, 7; Одкр 21, 2
            Питання:  Що я відчуваю, коли слухаю Боже Слово, яке Господь до мене скеровує?
·                               Ділення життям
Про що говорить мені сьогодні гасло (девіз): "Слухати Господа в Церкві"? Як я планую його реалізувати?

7.    Намет Зустрічі – Еф 2,11-22







ДНІ СПІЛЬНОТИ РУХУ СВІТЛО-ЖИТТЯ 2010-2011

Тема року: „Слухати Господа

Після пережиття літніх реколекцій Оази Живої Церкви розпочинаємо новий рік формаційної праці. Подібно як в минулих роках ритм зустрічей в формаційних групах і кругах будуть доповнювати зустрічі в рамках днів спільноти. Іх ціллю є зміцнення єдності на різних рівнях нашого Руху та збагачення формаційного процесу його членів. Під час цьогорічних днів спільноти будемо задумуватися над темою праці протягом року: Слухати Господа. Інспірацією цієї теми є ХІІ Синод Єпископів, який в 2008 році, під супроводом папи Бенедикта ХVI зосереджувався над темою: „Слово Боже в житті і місії Церкви”. Вслуховуючись в голос Пастирів Церкви, ми усвідомили собі, що основою плідної євангелізації і динаміки християнського життя є покірне вслухання в голос Господа на зразок Непорочної Обручниці Предвічного Слова.
Оскільки Бог хотів об’явитися нам промовляючи до нас в особливий спосіб на листках Святого Писання, тому Засновник нашого Руху, слуга Божий о. Франциск Бляхницький, клав великий натиск на те, щоб члени нашого Руху вже від ранніх етапів своєї формації подружилися з Словом Божим.  Серед  Дороговказів Нової Людини на п'ятому місці розмістив дороговказ Слово Боже, таким чином підкреслюючи значення Святого Писання в духовному розвитку християнина.
Щоб правда про живе слово, яке мов двосічний меч проникає людські серця, ще більш глибоко закорінилася в християнському житті членів Руху Світло-Життя, ми хочемо в цьому формаційному 2010/2011 році в особливий спосіб вчитися вслуховуватися в голос Господа.
Під час Днів Спільноти в формаційному році 2010/2011 будемо поглиблювати зміст Послання  XII Синоду Єпископів. Обдумаємо правду про те, що Боже об’явлення і справа створення світу, в тому числі і людини, здійснилося через „голос Слова”, через яке „все сталося”. Потім будемо споглядати „лице Слова”, яким є Ісус Христос „Слово, яке стало тілом” а також містерія Церкви як „дому Слова”, який побудований  на фундаменті Божого Слова.
Наприкінці усвідомимо собі, що вслуховування в слово, яке має рятівну силу,  пов’язане з місією проповідування і переказування його. Приймаючи з вірою Бога, який забажав нам об’явитися в одвічному Слові – Ісусі Христі,  ми зобов'язані, щоб цим словом ділитися з іншими, чинячи їх „учнями Слова”.
Святий Павло в Посланні до Римлян написав, що віра родиться з того, що чуємо, а тим що чуємо є Слово Боже. Тому Дні Спільноти зосередженні навколо теми „Слухати Господа”, наближаючи нам правду про Слово Боже в житті і місії Церкви, повинні поглибити нашу віру і любов до Бога. В свою чергу споглядання (роздумування) має ще більш нас спонукати до проголошування Ісуса Христа як єдиного Спасителя і Господа. Якщо ми будемо слухати і проголошувати Слово Господнє, тоді здійсняться в нашому житті слова: Блаженні, які слухають Боже Слово і зберігають його в своєму серці!

 Основні пункти Дня Спільноти

Створення спільноти в конспекті не має поданих конкретних вказівок. Створення спільноти полягає на створенні доброї атмосфери святкування, спільній молитві (молитва до Святого Духа, співи..). Потрібно пам’ятати про представлення присутніх спільнот.

Катехеза – повинна бути пов’язана з темою дня спільноти. Для підготовки катехези заохочуємо використивувати вказані в конспекті допоміжні тексти. Також можна використовувати додаткові матеріали особливо Документи Церкви, тексти о. Франциска Бляхніцького та інші формаційні матеріали Руху Світло-Життя.

Зустріч в групі  – має характер ділення Словом Божим і життям. Зустрічі можуть відбуватися в мішаних групах (нпр. Домашня Церква і молодь). Фрагмент з Святого Письма і запитання до ділення повинні бути приготовленні організаторами раніше, щоб кожна група мала тексти.
В матеріалах також подано пропозицію зустрічі для дітей, які напевно будуть присутні. Ці зустрічі були опрацьовані з думкою про дітей у віці 7-12 років і мають більш виховний характер ніж формаційний.  Заняття  заплановані на 2 години. Деякі елементи програми можна також вплести в забаву з молодшими дітьми.

Година Свідчення – в конспекті є тільки теми свідчень. Заохочуємо, щоб відповідно раніше визначити особи які будуть давати свідчення. Година свідчень повинна розпочатися молитвою до Святого Духа. Свідчення можуть бути переплетені співами. Годину свідчення закінчуємо спільною молитвою прославлення і вдячності.

Намет Зустрічі –  на основі запропонованих біблійних текстів.
Євхаристія
Агапа

І. Осінній цикл

ДЕНЬ СПІЛЬНОТИ РУХУ СВІТЛО-ЖИТТЯ

Голос Слова – Об’явлення


Створення спільноти

Впровадження в тему: Голос Слова – Об’явлення

Катехеза:  Слово Боже яке входить в історію спасіння і історію кожної людини (можна використати думки зі вступу)

Мультимедійна презентація (або інсценізація)
-          Блажений о. Єжи Попелюшко
Впроваджуємо цей пункт до програми Дня Спільноти з огляду на літургійний спомин бл. Священика Єжи Попєлюшко, який Церква згадую 19 жовтня. Хочемо, щоб новий блажений, і одночасно новий покровитель КВЛ, стався близьким кожному членові Руху Світло-Життя.
У презентації можна наблизити особу або навчання бл. Отця  Попєлушки, також зосередитися на вибраному аспекті його життя і діяльності. Пропозиція тем: Свобода, гідність людини, Батьківщина.
У підготовку цієї частини Дня Спільноти добре було б заангажувати осіб з дияконіі визволення.

Зустріч в групі

-          Ділення Словом Божим: Рм 5, 6-11
-          В додатку знаходиться конспект для зустрічі з дітьми.

Свідчення
Тема: Моя зустріч з Словом Божим
(2-3 свідоцтва, що переплітаються співами)

Намет зустрічі
1 Кор 2, 1-13

Євхаристія

Агапа


 ІІ. Адвентовий цикл


ДЕНЬ СПІЛЬНОТИ РУХУ СВІТЛО-ЖИТТЯ

Обличчя Слова – Ісус Христос

Створення спільноти

Катехеза:  коротке введення в тему: Обличчя Слова – Ісус Христос

Головні думки:
                    Бог дає себе
                    Слово оселилося між нами – Таємниця втілення
                    Повязання з адвентом як часом, в якому ми вчимося приймати Ісуса

Допоміжні тексти:
–   Ks. F. Blachnicki, Kto ma uszy do słuchania..., s. 13-22 (Przedwieczne Słowo)
–   Звернення Єпископів ( з додатку)

Мультимедійна презентація (або інсценізація або якась інша форма)

О. Войцех Данєльський – людина Пасхи
Метою цієї частини зустрічі є наближення силуету священика Войцєцха у зв'язку з 25 річницею його смерті, яку будемо переживати в грудні цього року. Хочемо подивитися ким Він був для Руху, якою був людиною, ким є для нас сьогодні?
Можна використати фрагменти проповіді отця Войцєха, свідоцтва про нього, тексти пісень і молитви, які він переклав, або яких є автором. Допомогою можуть бути також матеріали, які знаходяться в Папці року 2010. Деякі тексти доступні також в інтернеті. (http://www.danielski.oaza.pl/ )


Зустріч в групі

-          Ділення Словом Божим: Кол 1, 15-23
-          В додатку знаходиться конспект для зустрічі з дітьми.

Свідчення
Тема: Діяння Ісуса Христа в моєму житті, відкриття Його в Слові
(2-3 свідоцтва, що переплітаються співами)

Намет зустрічі
2 Тм 1, 6-12

Євхаристія

Агапа


III Великопістний
День Спільноти Руху Світло-Життя

Дім Слова - Церква
Створення спільноти
 
Введення в тему: Дім Слова - Церква

Навчімось також правильному поводженню з Словом Божим. Не вважаймо, що ми в змозі зробити це самі, без допомоги досвіду і керівництва Церкви. Церква отримала слово Боже, щоб зберегти його. Слово Бога не дано кожній людині індивідуально, вона завжди було дано Церкві. У Старому Завіті було дано народу Божому, а тепер є дано народу Божому Новий Завіту, і Церква береже це слово. Таким чином, Церква має право і обов'язок вчити, як з цим словом поводитись. Без Церкви, читання слова Божого стає небезпечним для людей. Не існує єресі чи секти, які б не спирались на слово Боже. Таким чином, середньовічна приказка говорить, що Святе Письмо є книгою, в якій всі шукають свого, тобто шукають те, що хочуть знайти. І знаходять. Адже Писання так багате, стільки в ньому різних слів, різних форм навчання, що якщо людина не керується Святим Духом і не керована Церквою, то вона знайде те, що хоче знайти, знайде підтвердження своїх власних поглядів, своїх власних капризів. І завжди посилатиметься на Святе Писання, але за цим криється лише його власна воля. Тому, коли ми починаємо вслухатися в слово Боже і читати Святе Письмо, ми повинні завжди мати на увазі повчання Христа про побудову дому на скелі і піску. Тоді слово Боже буде світлом нашого життя, і провадитиме нас до все більш і більш повнішого розпізнання волі Бога для свого особистого життя, для нашої спільноти, і для всіх людей.                
о. Франциск Бляхницький, Хто має вуха, щоб слухати..., ст. 54-55.

Катех
еза
Тема: Чотири
колони слова: Проголошення, Євхаристія, Молитва, Спільнота
(З Послання Єпископів: Дім Слова - Церква)
Теми для опрацювання:
- Важливість цих
колон для нашого життя
- Їх значення для нашої спільноти
- Роль Церкви у читанні Слова Божого
 
Зустріч у групі
Зустріч в чотирьох групах (груп може бути і більше, в залежності від кількості учасників, але є важливим, щоб працювали згідно з тематикою):
- Проголошення: Діян 8, 25-35 (Філіп євангелізує єгипетського придворного)
- Євхаристія: Йн 6, 26б-27. 53-57 (фрагмент євхаристійної промови)
- Молитва: Діян 4, 23-31 (молитва Церква серед гонінь)
- Спільнота: Рим 12, 3-13 (відношення до співбратів)
 
Свідоцтва
Тема: Слухання Господа в Церкві (у спільноті, на молитві, в Євхаристії)
 
Намет зустрічі
: Йн 17, 20-26 або Діян 2, 42-47
 
Євхаристія
 
Агапа


IV Великодній
День Спільноти Руху Світло-Життя
Дороги Слова - Місія 

Створення спільноти
 

Введення в тему: Дороги Слова - Місія

Катех
еза
     Тема: Покликані нести слово
      Мета: заохота до євангелізації
Допоміжна література:
   - о. А. Водарчик, Слухати Господа. Програмна промова Генерального Модератора виголошена підчас XXXV Конгрегації Відповідальних в Ченстохові, 27 лютого 2010р.
- Можна використати інші тексти на власний розсуд
 
Мультимедійна презентація: Різні форми євангелізації - Якими способами можна проповідувати слово?
Комунікаційна мережа в даний час охоплює всю земну кулю, і вже нового значення набуває заклик Христа: Що я говорив вам у темряві, повторюйте у світлі, і що ви чуєте на вухо, проповідуйте на дахах (пор. Мт 10, 27). Звичайно, святі слова повинні бути доступні і поширені насамперед через видання друком, перекладене багатьма різноманітними мовами нашої планети. Слово Боже має бути також голосом, що звучить через радіо, інтернет, віртуальні канали розповсюдження online, CD, DVD, і т.д. Повинно з'явитися на телебаченні і в кінотеатрах, в пресі, підчас культурних та громадських заходів.

Слово Бога в історії. Заключне Послання Синоду Єпископів до Божого Народу (2008) http://www.kkbids.episkopat.pl/anamnesis/57/Anamnesis57-2g% 20str.28-39.pdf
 
Презентація повинна включати наступні елементи:
- Що вже є і що ще можна зробити?
- Які у нас можливості? Людські та технічні?
- Приклади різних ініціатив, таких як «У пошуках Бога» і т.д. (цей пункт повинен підготувати членів дияконії євангелізації, місійної дияконії, дияконії слова і дияконії соціальної комунікації.)
 
Зустріч у групі
Ділення словом Божим: Рим 15, 14-21
 
Свідоцтва
Тема: Розпізнання волі Господа Бога (напр.. щодо початку якогось діла пов’язаного з євангелізацією).
 
Намет зустрічі
Лк 4, 16-21
 
Євхаристія
 
Агапа