Тема 2016/2017 року: „МИЛОСЕРДНІ, ЯК ОТЕЦЬ"

Тема 2016/2017 року: "МИЛОСЕРДНІ, ЯК ОТЕЦЬ"
Пісня року - Блажені милосердні  (https://www.youtube.com/watch?v=CBE2foAnWDM  )


Тема 2015/2016 року: "В силі Святого Духа" 


Тема 2014/2015 року: "РАДІСТЬ ЄВАНГЕЛІЯ"





 Тема 2013/2014 року: "НАРОДИТИСЯ НАНОВО"
  Мета праці Руху Світло-Життя в формаційному році 2013-2014 це будування у членах та учасниках Руху живої віри в Ісуса Христа, яка веде до відважної  Нової Євангелізації.  Мусимо відкрити, що  нам потрібно народитися наново з віри, що Ісус є Месією, Божим Сином, а це нове народження здійсниться через навернення нашого серця.
Заклик «Народитися наново» має для нас важливе значення також у вимірі євангелізаційного і місійного служіння Руху. Роздумуємо над  ним на двох площинах: особистій і спільнотовій. На особистій, адже кожен з нас покликаний до навернення, до прийняття слів Христа з новою ревністю і свіжістю, до підданства Святому Духові.  Йоан Павло ІІ наголошував, що лише завдяки ґрунтовному навернені менталітету можемо стати місіонерами. Як говорив, навернення заключається у діленні нашим добром з іншими, починаючи від найціннішого добра, яким є віра. (див. Redemptoris Missio, 49).  Потрібно також, щоб ґрунтовне навернення здійснилося в усьому Русі на площині спільноти, тобто в усіх наших групах, колах, парафіяльних спільнотах, спільнотах дияконій. Папа однозначно вказував, що рівень виконання місійного наказу, дозволяє оцінити, на скільки дозрілим, і вартісним ми є Рухом. Навіть більше, бачимо ще іншу залежність. Cпільнота, стаючи в дійсності місійною, може також подолати поділи і внутрішні напруження та віднайти свою єдність і життєвість віри (RM 49).
(Фрагмент « Програмного слова» ггенерального модератора Руху Світло-Життя о. Адама Водарчика. Повний текст на польській мові: http://www.oaza.pl )

Пісню року 2013-2014 на польській мові можна послухати ТУТ




 
 *********************************

 ТЕМА 2012/2013 року: "ЦЕРКВА НАШИМ ДОМОМ"

 В Біблії справжній дім, це той, який збудував Бог, співпрацюючи з людиною. Дім, в якому разом з життям передаються цінності, які базуються на Божій мудрості, і в якому  дається приклад життя за допомогою цих цінностей. Це дім, який є спільнотою живих і померлих ; дім, в якому обов’язком є взаємна відповідальність. Волею самого Творця, цей дім є відкритою, гостинною спільнотою, готовою розширюватися приймаючи чужинців. Отцем цього дому є сам Бог, а земний батько є Його представником. Це дім, в якому тужать за Богом, де поважається Його закон, де люблять ближнього свого, як себе самого, де є радість з присутності Бога і запевнене Його благословіння. В домі, який був збудований на фундаменті Ісуса Христа зобов'язує дух євангельського синівства, страх перед  згіршеням ближнього, випереджувальне піклування про співмешканців. Перш за все для того, щоб як говорив Св. Йоан Боско – гріх робити неможливим. В такому домі є присутній Ісус Христос, а зібрані в ньому моляться разом в Його Ім'я. В цьому домі також зобов'язує закон великодушності у прощенні, бо саме таким законом керується Бог по відношенні до нас. Однак навіть такий дім може зруйнуватися, якщо буде розірваний зв'язок з Богом, а в практиці це буде проявлятися в ослаблені відносин між домашніми та в немочі що до зовнішніх та внутрішніх загроз. Однак, цей дім, може віднайти свій первинний лад і красу, завдяки інтервенції Бога, який закликає збунтованих і посварених мешканців до навернення.
Коли я думаю про цьогорічне гасло праці Церкви в Польщі, про гасло праці, яке повинно вести нас в Русі Світло-Життя не тільки в Польщі, але також і в інших країнах світу, я часто повертаюся до слів цього тексту, оскільки в якийсь незвичайний спосіб, з чудовою інтуїцією, автор віддає все, що ми хочемо переживати в Церкві як в домі, як в місці, в якому ми почуваємося безпечно; в себе; реальності, в якій всі люди, котрі до неї належать є нам близькі.
За допомогою Руху ми не тільки зустріли Воскреслого Христа, але також стали частиною Його Тіла, котрим є Церква. В різних моментах нашого життя ми бачимо красу Церкви, про яку говорив слуга Божий о. Франциск Бляхницький в своєму заповіті і відкриваємо для себе, що ми є важливою його частиною, яка робить так, що цей дім стає місцем життя і благодаті не тільки для нас, але й для інших людей [..].
Ми живемо в світі, в якому мільйони людей є бездомними, і не тільки у фізичному значенні. Вони бездомні, бо не зустріли Ісуса Христа, не досвідчили Божого Синівства і не знайшли свого місця в Церкві. Іноді це бувають такі ситуації, які не залежать від нас: коли у людини не було можливості почути про Ісуса або вона чула про Нього але дуже мало і без заохочення, щоб віддати Йому своє життя та ввійти до Його дому, котрим є Церква. Є також і такі люди, які залишаються “бездомними” за власним бажанням. Будучи мешканцями Божого дому, ми не можемо до кінця зрозуміти, як можна нехтувати реальністю, яка дає людині мир, безпеку і відчуття повної реалізації себе, сенсу життя.
 Божий дім не є статичною реальністю, повинен бути постійно відкритий на  помножування учнів, щоб нові особи знаходили в Церкві своє місце зустрічі з Живим Богом. Ми повинні виконувати наказ Христа: Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи; христячи їх в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа; навчаючи їх зберігати все, що Я вам заповідав. Отож Я з вами по всі дні, аж до кінця віку (Mt 28, 19-20)

Головний модератор Руху Світло-Життя
о. Адам Водарчик 

Фрагмент з: Програмне слово, проголошене 18 лютого 2012 р. під час XXXVII Конгрегації Відповідальних Руху в Ченстохові. Повна версія на польській мові на: http://www.oaza.pl/dokument.php?id=3882
 Переклад: Вероніка Ходаківська


Пісня року 2012-2013: на польській мові можна прослухати тут



*********************************

ТЕМА 2011/2012 року: "СЛУХАТИ ГОСПОДА В ЦЕРКВІ"

Цьогорічне гасло (заклик) формаційної праці: «Слухати Господа в Церкві» розширює і поглиблює минулорічне гасло року, яке звучало: Слухати Господа”. Хочемо, у цьому формаційному році, відкривати красу Церкви, в якій Бог постійно промовляє до нас. Будемо усвідомлювати, що Церква, яка є Тілом Христа, є основною спільнотою, в якій можемо почути голос Бога через голос Пастирів, тобто Колегіум Єпископів. Ця тема є дуже важливою, особливо в добу постмодернізму, де сильно пропагується суб’єктивізм і релятивізм у відношенні до об’явленої Правди. Цьогорічна програма формації покаже також правду про Церкву, яка є „завжди і всюди” покликана до євангелізації! Таким є послання Святішого Отця Бенедикта ХVІ що міститься в motu proprio „Ubicumqve et semper" (що збирає Папську Раду до Справ Поширення Нової Євангелізації) та в післясинодальному апостольському послані „Verbum Domini" ( Про Слово Боже в Житті Церкви). Також документ, який приготовляє Церкву до ХІІ Звичайного Зібрання Загального Синоду Єпископів, носить титул „Нова євангелізація для передання християнської віри”, утверджує нас в переконанні, що слухаючи сьогодні Господа в Церкві, як Рух Світло-Життя, маємо ще плідніше відповідати на цей Божий заклик до євангелізації.

о. Адам Водарчик

Фрагмент з: Лист єдності. Повідомлення  Генерального Модератора Руху Світло-Життя № 1 - 2011/2012. (http://www.oaza.pl/dokument.php?id=3493 

**************************************

Тема 2010/2011 року: "Слухати Господа"



Після пережиття літніх реколекцій Оази Живої Церкви розпочинаємо новий рік формаційної праці. В цьому ророці будемо задумуватися над темою праці протягом року: „Слухати Господа”. Інспірацією цієї теми є ХІІ Синод Єпископів, який в 2008 році, під супроводом папи Бенедикта ХVI зосереджувався над темою: „Слово Боже в житті і місії Церкви”. Вслуховуючись в голос Пастирів Церкви, ми усвідомили собі, що основою плідної євангелізації і динаміки християнського життя є покірне вслухання в голос Господа на зразок Непорочної Обручниці Предвічного Слова.
Оскільки Бог хотів об’явитися нам промовляючи до нас в особливий спосіб на листках Святого Писання, тому Засновник нашого Руху, слуга Божий о. Франциск Бляхницький, клав великий натиск на те, щоб члени нашого Руху вже від ранніх етапів своєї формації подружилися з Словом Божим.  Серед  Дороговказів Нової Людини на п'ятому місці розмістив дороговказ „Слово Боже”, таким чином підкреслюючи значення Святого Писання в духовному розвитку християнина.
Щоб правда про живе слово, яке мов двосічний меч проникає людські серця, ще більш глибоко закорінилася в християнському житті членів Руху Світло-Життя, ми хочемо в цьому формаційному 2010/2011 році в особливий спосіб вчитися вслуховуватися в голос Господа.
Вслуховування в слово, яке має рятівну силу,  пов’язане з місією проповідування і переказування його. Приймаючи з вірою Бога, який забажав нам об’явитися в одвічному Слові – Ісусі Христі,  ми зобов'язані, щоб цим словом ділитися з іншими, чинячи їх „учнями Слова”.
Святий Павло в Посланні до Римлян написав, що віра родиться з того, що чуємо, а тим що чуємо є Слово Боже. В свою чергу споглядання (роздумування) має ще більш нас спонукати до проголошування Ісуса Христа як єдиного Спасителя і Господа. Якщо ми будемо слухати і проголошувати Слово Господнє, тоді здійсняться в нашому житті слова: Блаженні, які слухають Боже Слово і зберігають його в своєму серці!

Тему року виражає наступна пісня:

Твої, Боже слова
Це пожива душі моїй

         Слово Боже, немов небо - це пожива душі моїй.
          Слово Боже триває вічно – це пожива...
          Слово Боже загартоване вогнем – це пожива...
          Слово Боже незмінн й справедливе – це пожива....

          Слово Боже – це меч Духа –
          Слово Боже – живе і діяльне –
          Слово Боже, мовби меч гострий –
          Слово Боже, мов молот крушить скелю –

          Слово Боже дуже близьке до тебе –
          На устах і в серці, щоб ти його зберіг –
          Слово Боже – заспокоєння для серця –
          Слово Боже утомленого скріпить –

          В Твоїм Слові мені дай зрозуміння –
          В Твоїм Слові дай мені нове життя –
    Своє Слово Ти на цій землі здійсни –
    У Господі прославмо Його Слово –

(Слова і музика: Спільнота Розп’ятої Любові. Диск: „Довірся Йому”)


 Варто прочитати:


Зустріч з Христом в Божому Слові
      Необхідно, щоб людина через віру жила в постійному зв'язку з Христом, своїм Спасителем і здійсненої Ним справою спасіння. А оскільки людина є втіленим духом, який живе в часі і просторі, то її контакт з Христом має реалізовуватись через певні конкрет-ні речі, видимі, які також відбуваються в історії, як подія. Тому, хоча насправді христи-янське життя завжди відбувається між особами: „я-ти”, ”я-Христос”, ця зустріч з Хрис-том відбувається через слово. І тому людина після євангелізації, яка прийняла Христа, повинна навчитись постійно контактувати з Христом за допомогою слова. Для людей, які не живуть Божим Словом, Христос повільно стає абстракцією, десь там, в тумані, чи в загробних світах. Це загальне явище, що багато охрещених людей, католиків, наче практикуючих, не має живого контакту з Христом. А Христос залишив нам саме такий спосіб, такий засіб, щоб Його завжди ми переживали як когось, хто реально присутній і входить в наше життя, щоб воно могло бути Йому піддане. Цим засобом є, власне, Боже слово, але Боже слово, що розуміється належним чином, як слово життя.
      Якщо я читаю Боже слово дійсно як слово Боже і приймаю його у вірі, то це слово мене ніби схиляє до певної позиції, до певних дій. Якщо належним чином я приймаю Боже слово, то Христос не є для мене абстракцією. Бо в різних ситуаціях нагально Його слово стає переді мною і говорить мені: „Іди вправо, а не вліво”, або: „Зроби це, а не роби того”. Боже Слово є силою, яка формує мої позиції, викликає різні мої реакції. Завдяки цьому слову Христос входить в моє життя як жива особа, як Господь, якому я безперервно піддаюся в моєму житті.
о.Ф. Бляхніцький, Została nam powierzona Ewangelia, Краків, 2007, с. 74