16 січня 1991 року Святіший Отець Йоан Павло ІІ відновив римсько-католицьку ієрархію в Україні, призначивши єпископів для трьох дієцезій, та підтвердив існування греко-католицьких ієрархів, котрі до того часу діяли підпільно.
Відбулось це ще за атеїстичного режиму. Повернення єпископів до історичних дієцезій у Кам’янці-Подільському та Житомирі, знищених ще царизмом, та у Львові і Луцьку, які ліквідували більшовики, є епохальною подією. Відтоді священики, котрі вистояли разом з вірними у трагічні часи переслідування Церкви, отримали духовну і моральну допомогу. Нові єпископи, що прибули до дієцезій, відвідували вірян після кількох десятків років відсутності. А вірні, відчувши себе духовно зміцненими, почали домагатися повернення відібраних у них храмів.
Після проголошення незалежності України як суверенної держави 24 серпня 1991 року Апостольський Престол розпочав діалог з Україною, і
1992 року з призначенням першого Апостольського нунція в особі архієпископа Антоніо Франко було встановлено дипломатичні відносини. Святіший Отець Йоан Павло ІІ прагнув відвідати молоду державу і зміцнити відроджувану Католицьку Церкву обох обрядів.
Під час цього історичного душпастирського візиту, який відбувся у червні 2001 року, Папа укріпив не тільки католиків в Україні, але і весь український народ, та заохотив будувати державність і єдність народів, що проживають у цій новій країні.
Нині після 20 років розвитку Церкви в Україні душпастирське служіння несе 15 єпископів. Існує 7 римсько-католицьких єпархій, з них 3 утворено у 2002 році. Функціонують постулати та новіціати чоловічих і жіночих чернечих Орденів. Організовано структуру провінцій та делегатур чернечих Чинів, які служать в Україні. В Києві, Харкові і Житомирі є закриті споглядальні жіночі монастирі, які молитвою і покутою підтримують Церкву в Україні.
Відбулось це ще за атеїстичного режиму. Повернення єпископів до історичних дієцезій у Кам’янці-Подільському та Житомирі, знищених ще царизмом, та у Львові і Луцьку, які ліквідували більшовики, є епохальною подією. Відтоді священики, котрі вистояли разом з вірними у трагічні часи переслідування Церкви, отримали духовну і моральну допомогу. Нові єпископи, що прибули до дієцезій, відвідували вірян після кількох десятків років відсутності. А вірні, відчувши себе духовно зміцненими, почали домагатися повернення відібраних у них храмів.Після проголошення незалежності України як суверенної держави 24 серпня 1991 року Апостольський Престол розпочав діалог з Україною, і
1992 року з призначенням першого Апостольського нунція в особі архієпископа Антоніо Франко було встановлено дипломатичні відносини. Святіший Отець Йоан Павло ІІ прагнув відвідати молоду державу і зміцнити відроджувану Католицьку Церкву обох обрядів.
Під час цього історичного душпастирського візиту, який відбувся у червні 2001 року, Папа укріпив не тільки католиків в Україні, але і весь український народ, та заохотив будувати державність і єдність народів, що проживають у цій новій країні.
Нині після 20 років розвитку Церкви в Україні душпастирське служіння несе 15 єпископів. Існує 7 римсько-католицьких єпархій, з них 3 утворено у 2002 році. Функціонують постулати та новіціати чоловічих і жіночих чернечих Орденів. Організовано структуру провінцій та делегатур чернечих Чинів, які служать в Україні. В Києві, Харкові і Житомирі є закриті споглядальні жіночі монастирі, які молитвою і покутою підтримують Церкву в Україні.
За матеріалами : http://rkc.lviv.ua/