«Щастя – це Бог» - так відповіла одна дитина.
Ми замислюємося над цим, а визначити іноді не можемо. Це те, чого завжди прагне
людина і коли отримує, бачить що мало і хоче вже іншого, а щастя – це Хрест.
Через Хрест прийшло спасіння. Тільки з Хреста і в Хресті зможемо черпати і
отримаємо щастя, коли приймемо Його, зануримось у Нього.
Роздуми
над цим споконвічним питанням були однією із тем Оази Нового Життя 1 ступеня,
що переживали родини з Кам`янець-Подільської та Львівської дієцезій у старовинному
місті Бучач на Тернопільщині в Грекокатолицькому колегіумі отців Василиян, під
мудрим проводом модератора Оази о. Павла
Шендери.
Ми
відчули радість спільної молитви, силу заступницької молитви, прояв незнаних
почуттів під час подружньої молитви і подружнього діалогу, а нічна Адорація
перед Пресвятими Дарами була зустріччю двох закоханих, Живого Господа і нашого
подоужжя.
Визнавши
і принявши Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем, мали можливість свідчити
про Божу любов в день міста в м. Бучач.
Під
час кожної Євхаристії діти молилися про припинення війни та за мир в усьму
світі.
Відчули
«Духовний віддих» в щоденних євангелічних бесідах. Вогонь служіння Церкві і
людям зародився в наших душах, бо отримали Святого Духа, який дає сили.
Станіслав і Євгенія Суботіни,
відповідальна пара Оази Нового Життя 1 ст.
м. Бучач