Рух Світло-Життя: Круціята Визволення Людини

Декларація Круціяти Визволення Людини (можна видрукувати тут)
Про діяльність КВЛ в Україні (відео)
Свідчення з Паломництва КВЛ (відео)
Про КВЛ до членів Домашньої Церкви (тут)
Про КВЛ - о. Павел Росса (аудіо)
XV Всеукраїнське Паломництво КВЛ, Київ 29-30.10.2016 - аудіо конференцій, Хресна дорога.

Що таке Круціята Визволення Людини?

Круціята Визволення Людини - це програма дій, метою якої є подолання всього, що загрожує гідності особи та принижує здорові суспільні звичаї. Тому Круціята Визволення Людини пропагує стиль життя, що спирається на правду, любов і свободу. До участі в Круціяті ми запрошуємо кожну людину доброї волі.

Круціята Визволення Людини - це служіння заради визволення від залежностей, поширених в суспільстві, алкоголізму, та усякої омани і страху, особливо які нищать людську гідність і не дозволяють людині самореалізуватися згідно зі своїм покликанням.

Чому „Круціята”?

КВЛ реалізує свою мету через створення "рятівної колони" людей доброї волі, котрі мають розпочати боротьбу за цю "святу землю", якою є кожна людина, відкуплена Христом. Слово "круціята" (хрестовий похід) вказує на Хрест як на ефективний знак остаточної перемоги над усяким злом. Хрест, як символ добровільної жертви, здійсненої з любові - це єдина дорога до ефективного визволення інших. Щоб увійти в таємницю хреста, треба подолати страх - тому завдання Круціяти полягає на визволенні людей від страху.

Як виникла КВЛ?

КВЛ було засновано о. Франциском Бляхніцким і Рухом Світло-Життя у відповідь на заклик Святішого Отця Йоана Павла ІІ, який був звернений до поляків на початку його понтифікату: Прошу, щоб ви протиставилися усьому, що принижує людську гідність, принижує звичаї здорового суспільства, що часом може аж загрожувати його існуванню і спільному добру, що може зменшувати внесок людини до спільної скарбниці людства, християнських народів, Христової Церкви.

Круціята була урочисто оголошена у присут-ності Святішого Отця, Йому віддана та Ним поблагословлена під час Його І Паломництва до Польщі 8 червня 1979 року в Новому Тарґу.

Яке значення мають символи КВЛ?

Місію Круціяти виражає її герб.

Закликом Круціяти є слова "Не бійтеся!", які часто говорив Христос, і які повторюються папою Йоаном Павлом ІІ. Вони пригадують членам Круціяти, що головне їхнє завдання - це визволення людей від страху, який робить людину невільником. Хрест - це знак круціяти - хрестового походу, і разом з тим знак найглибшої таємниці вільності. Літера "М" символізує Марію, що стоїть під Хрестом - приклад нашого віддання Христу і з'єднання з Ним. Мала літера "м" з іншого боку Хреста - це "ми", що стаємо на заклик папи, щоб разом з Ним поєднатися з Марією (Тotus Тuus – увесь Твій) у відданні себе Христу. Тому Круціята Визволення Людини також називається Ділом Непорочної Матері Церкви.

Хто є покровителем КВЛ?

Головною покровителькою Круціяти є Непорочна Діва, Мати Церкви. Усі члени Круціяти вбачають у Непорочній приклад цілком вільної людини, бо вона через безкорисливу любов повністю віддана Христу і ділу спасіння людей. З'єднання з Марією в цій поставі становить найглибшу таємницю життєздатності й плідності Круціяти.

Другим покровителем Круціяти є свя-тий Станіслав (1030-1079), єпископ і мученик, покровитель морального ладу в Польщі. Він був ревним пастирем, котрий турбувався про добро вірних. Він загинув мученицькою смертю вбитий за наказом короля Болеслава Смілого, якого звинувачував у зловживані владою. Святий Станіслав для членів Круціяти є взірцем відваги у свідченні найвищих цінностей.

КВЛ визнає також своїм покровителем святого Максиміл’яна Кольбе (1894-1941). Він був членом Францисканського ордену і поши-рював культ Непорочної. У 1941 р. добровільно віддав своє життя за одного зі співв’язнів у концентраційному таборі в Осьвєнцімі. Святий Максиміл’ян навчає нас віддавати себе Непорочній і є чудовим прикладом віддання життя за братів.

Які методи дії КВЛ?

Оскільки визволення можливе лише в Ісусі Христі та здійснюється міццю Його Євангелії, то основною дорогою Круціяти, є:

· євангелізація, тобто проголошення з вірою і міццю Ісуса Христа, Котрий визволяє людину,

· індивідуальна молитва та молитва спільноти,

· піст - повна абстиненція (стриманість) від алкоголю

Такий шлях вказав Христос апостолам, коли вони досвідчили неміч у боротьбі зі злом (цей рід духів виганяється постом і молитвою - Мт 17,21). Молитва часто є єдиним засобом допомоги, коли з людської точки зору нічого зробити не можна. Вона також змінює "діячів" на покірних свідків Божого діяння, а зневолених приводить до джерела життя. Молитва й піст становлять серце програми дій Круціяти Визволення Людини.

Яке значення в КВЛ має абстиненція?

Абстиненція від алкоголю в Круціяті - це особистий дар, здійснений добровільно, з мотивів любові й відповідальності за добро іншої людини. Для членів Круціяти абстиненція - це:

· дія особистої вільності,

· відшкодування за гріхи пияцтва,

· прояв любові до залежних людей, для котрих повна абстиненція є єдиною умовою, щоб перебувати у тверезості,

· ефективний засіб зміни звичаїв,

· спосіб праці над собою та формування характеру,

· важливий профілактичний та вихов-ний засіб,

· знак любові до Вітчизни.

Круціята Визволення Людини розуміє абстиненцію як цілковите і добровільне відречення від алкоголю як напою в будь-якому вигляді та в будь-якій кількості. Це визначення не стосується вживання алкоголю в інших випадках, наприклад, ліків (якщо алкоголь є складовою частиною справжніх ліків) або в літургійних цілях. Також споживання алкоголю в стравах (у тортах) або в цукерках, як правило не підлягає поняттю абстиненції (стриманості).

З такого визначення абстиненції випливає те, що мова не йде про боротьбу з алкоголем як таким, але про подолання звичаю вживати алкоголь. Абстиненція - це засіб для досягнення мети, якою є повернення тверезості у суспільстві та вихо-вання дітей і молоді у здорових звичаях.

Через абстиненцію багатьох

- до тверезості всіх!

Лише життя значної частини суспільства, вільної від страху, самообману, поганих звичок, може принести ефективні плоди переміни стилю життя всього народу і християнського почуття відповідальності за життя родини і за суспільну діяльність.

Як стати членом КВЛ?

Рішення абстиненції вже рівнозначне рішенню вступити до КВЛ. Воно письмово декларується і вписується до спеціальної "Книги Діл Визволення", що існує при кожному осередку. Є дві форми складання зобов'язань абстинентських:

1. На один рік, через що хтось стає кандидатом до КВЛ;

2. На період належності до КВЛ (на постійно), через що стає членом Круціяти.

Членську декларцію можуть складати особи повнолітні.

Декларація містить також постанову не частувати й не давати грошей на алкоголь. Складання декларації має характер зобов'язання перед спільнотою - рухом Круціяти Визволення Людини - і кожен зберігає вільність відходу від нього у момент виходу з лав членів Круціяти.

Які є форми діяльності КВЛ?

Основною формою діяльності КВЛ є свідчення стилю життя її членів.

Інші форми діяльності членів КВЛ:

· молитовні та формаційні зустрічі членів КВЛ,

· організація паломництв у намірах важких суспільних проблем,

· організація релігійних та товариських урочистостей без алкоголю (н.п. весілля, Новий рік),

· праця у громадських комісіях по вирішенню алкогольних проблем,

· допомога залежненим особам,

· реколекції для залежнених,

· профілактична робота серед дітей та молоді,

· парафіяльні реколекції визволення,

· молодіжні безалкогольні клуби,

· створення навчально - профілактичних осередків,

· дияконія життя - виховання до чистоти й любові та охорони життя

Про Круціяту Визволення Людини

Потрібні нові люди,

які покажуть свою нову людяність у свідоцтві любові,

яка протягує руку слабким

кс. Франциск Бляхніцький

Слово "круціята" походить від латинського слова "crux" – хрест. В ньому виражене наше переконання, що визволення може прийти тільки звідти, з сили Хреста. Визволити може лише Той, хто на хресті визволив нас з неволі гріха і смерті. Круціята, а саме ті, хто стає під хрестом, під хрестом Христа. Під хрестом Христа стояла Марія, під хрестом Христа з Марією стоїть Святіший Отець Йоан Павло ІІ. Під хрестом з Марією і зі Святішим Отцем хочемо стати і ми, Круціята Визволення Людини. Хочемо віддатися Христові як знаряддя, щоб через нас об'явив силу Хреста для визволення людини. Це фундамент, тобто пункт виходу нашої Круціяти Визволення Людини. Йдеться про Людину з великої літери. Людину, про яку згадував Святіший Отець Йоан Павло ІІ і для якої наново вказав дорогу спасіння у своїй енцикліці "Redemptor hominis". В цьому контексті хочемо започаткувати нашу Круціяту Визволення Людини.

Засіб визволення

Засіб, який хочемо застосувати, може здаватися смішним (…). Але цей засіб дуже простий, доступний кожному. Якщо приймемо його з вірою і створимо велику армію людей, які спільно будуть застосовувати цей засіб боротьби, можемо вірити, що перемога буде на нашій стороні. Цей простий засіб, доступний кожному, - це відмова від алкоголю, алкогольних напоїв у будь-якому вигляді.

Визволяюча дія

Це буде конкретна дія. Дія, яка насамперед визволить нас. (…) Насамперед ми повинні звільнитися від тотального тиску громадської думки, від тотального терору п’янства. Ми повинні звільнитися від страху, який призводить до того, що доросла людина, чоловік, який, можливо, навіть носить хрестик Virtuti Militari, блідне при одній лише думці, що в товаристві, де його будуть вгощати алкоголем, повинен сказати: "Дякую, я не п'ю". Усі капітулюють. Достатньо сто п’яниць на кількатисячну парафію, щоб усі піддалися цьому терору. Ніхто не наважиться відмовитись. Усі бояться. Алкогольний психоз. Алкогольний терор. Товариський примус випити. Слово "мушу", яке нас так упокорює, найчастіше вживається в таких ситуаціях: мушу, мусів випити, не було іншого виходу.

Величезна армія рабів. Насамперед це ті, яким пити не можна – залежні алкоголіки. Ця армія нараховує півтора мільйона рабів. Науково обґрунтовано, що для кожного з них є лише одна дорога порятунку: бути абстинентом до кінця життя, бо завжди буде алкоголіком. Якщо наважиться відмовитися від першої чарки, його проблема буде вирішена. Алкоголік може відмовитися від першої чарки, але ніколи - від другої. І йдеться власне про цю одну чарку, бо вона для алкоголіка є вирішальною. Вона для алкоголіка є початком трагедії. Алкоголікові потрібний приклад, потрібна допомога, щоб зміг відмовитися саме від цієї одної чарки. А в той час існує всенародний спротив.

"Мушу?"

Ніхто не має стільки захисників у суспільстві, як ця одна чарка, ця перша чарка. Можна зібрати цілі томи висловів, приказок, віршиків, які "захищають" першу чарку. Лише цю першу. Ніхто не захищає п’янство, ніхто не пропагує алкоголізм. Усі заприсяглися захищати цю одну чарку. Можливо навіть, лише пів чарки. Може, тільки кілька крапель. Може, лише пригубити, щоб таким чином поклонитися тому божкові, який засів на троні в нашому народі, і сказати: "Мушу визнати його панування, мушу вклонитися, мушу здатися, немає виходу".

І блідий страх нападає на людей відважних, шляхетних, мудрих, коли уявляють собі ситуацію, в якій будуть змушені сказати "ні" першій чарці. І всі говорять "так", "мушу". І тому ця величезна армія, півтора мільйони нещасних алкоголіків в нашому суспільстві, знаходиться в безвихідному становищі. Бо не можна уявити, щоб слабовольний алкоголік при першій чарці рішуче сказав "ні". Бо всі накинуться на нього. А в деяких місцевостях люди так далеко заходять, що навіть силою заливають першу чарку тому, хто наважиться сказати "ні, не буду пити" – "Мусиш випити!" Саме так проявляється сила алкоголю.

Абсурд!

Це якийсь психоз, оскільки така поведінка немає жодного розумного обґрунтування. Ніхто не може навести вагомого аргументу, чому я повинен випити цю одну чарку. "За здоров'я". - "Як? Не вип'єш за моє здоров'я?" – "Але ж людино, якщо доведеш, що ця одна чарка має хоч щось спільне з твоїм здоров'ям, то відразу вип'ю". Прошу довести це, бо не можу цього зрозуміти. Чи насправді існує зв'язок між твоїм здоров'ям і цією одною чаркою? Це ж повний абсурд.

А скільки таких нісенітниць без упину вигадується у кожній компанії. Часто в оазах говоримо про абстиненцію, як про життєву позицію, яка зобов’язує членів нашого руху, і тоді завжди повертається це невмируще запитання: "А як мені виповниться 18 років, чи зможу тоді випити ту одну чарку?" – "Людино, можеш, але навіщо? До 18 років був мудрий, а після 18 повинен втрачати розум? До цього часу розумів, що це непотрібне, а зараз?" Або інші виправдання: "Не можу вступити до Круціяти, бо маю бути на хрестинах". "Не можу, бо буде моє весілля, буду змушений випити одну чарку". Звідки це взялося? Звідки такий психоз? Звідки стільки нонсенсів? Звідки стільки необґрунтованих, абсурдних тверджень? Усі капітулюємо. Немає відважних. Потрібне нове військо Гедеона. Люди, які з усмішкою, вільно скажуть: "Це не проблема. Просто я не хочу і не буду пити. І прошу навести якийсь аргумент на користь того, щоб я пив, або довести, що моя поведінка є нерозумна, нелогічна, непослідовна". (…)

Вільні звільняють

Якщо в компанії знайдеться один такий відважний, який скаже: "не п'ю", то за ним піде інший, який подумає: "лікар мені заборонив: моя печінка, моє серце; не зобов’язаний пити, бо знайшовся один сміливець і мене визволив". А алкоголік, який знає, чим закінчиться ця перша чарка, також скаже: "Ні, не мушу. Ось ця людина протягнула мені руку. Можу стати біля нього. Можу також наповнити свій келих соком чи мінеральною водою і перехилити його за здоров'я господаря, якщо вже йому так сильно на цьому залежить". Тоді відразу з'являється значна частина людей визволених.

Кожне таке рішення, кожне таке свідчення абстинента визволяє. А якщо нас будуть тисячі, якщо нас будуть сотні тисяч, якщо нас, врешті, в державі буде два мільйони – два мільйони відважних, розважливих, - тоді зруйнується терор алкоголю. Тоді він втратить свою силу. Народ буде визволений. Скинений буде цей пияцький примус, який так принижує гідність нашого народу.

Чому я?

Однак, виникає запитання: чому я маю бути тим сміливим, чому я це маю робити? Нехай би те зробили інші. Авжеж, все це є переконливим, але чому саме я?

Відповідь проста. Якщо любиш більше, то зроби щось більше. Абстиненція не є твоїм обов’язком. Якщо іноді вип'єш один келих вина при якійсь нагоді, не згрішиш. Можеш, ти вільний. Немає такої заповіді Божої чи церковної, яка б це забороняла. Водіям, які сідають за кермо, людям, які мають деякі захворювання, алкоголікам пити заборонено, але для усіх такої заборони немає. До всіх своїх вірних натомість Христос скеровує запитання: "Чи любиш мене більше?" Якщо так, то з любові склади жертву. Зречися того, що для тебе є дозволене. Склади жертву. (…)

З любов'ю Христа

Якщо хочу когось піднести, мушу насамперед нахилитися. Мушу бути там, де є він. Мушу стати поруч, на тому ж фундаменті, а потім можу його піднести, підводячись разом з ним. Тільки так можемо рятувати, так можемо визволяти, подаючи руку слабким братам. І це є суть Круціяти Визволення Людини. Не треба жодних інших аргументів, не треба інших доказів. Звичайно, те, що говорить медицина, що говорять лікарі, що говорять інші науки про шкоду алкоголю, теж потрібне і корисне, але все це не звільнить жодного руху віднови. Не створить армії людей відважних. Тут треба глянути на хрест Христа. Круціята може народитися лише з Христа, зі споглядання любові Христа, який задля нас так "понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж – хресної" (Флп 2, 8). Якщо ця любов заволодіє нашим серцем, то дасть нам силу, щоб ми могли зміцнювати інших. І ця любов нас визволить, щоб ми могли визволяти інших. І тоді насправді станемо в руках Христа новим військом Гедеона, принесемо порятунок, визволення нашому нещасному народові.

Рух Світло-Життя в Круціяті Визволення Людини

Де шукати таких людей, як не в Русі Світло-Життя, як не в оазах? Адже там постійно говоримо про агапу, прекрасну любов, про безкорисливе служіння, про зречення себе і свого егоїзму заради Христа.

Якщо наша праця в оазах, в Русі Світло-Життя є справжньою працею, якщо в оазах справді діє Дух Святий, то потрібен зовнішній знак. Круціята Визволення Людини повинна вийти з нашого руху. Це логічна послідовність, бо інакше зупинимося на півдорозі. Закінчимо гарними, зворушливими оазовими враженнями, але плодів в житті не буде. Тому багато людей вже сьогодні в нашому народі і в польській Церкві з надією дивляться на учасників оаз. Але ми повинні ще більше мобілізуватися, піддатися монолітному плану дій і великодушно, радісно прийняти цей заклик: "Серце велике нам дай, здатне огорнути світ". Потрібні нові люди, які й покажуть свою нову людяність в свідченні агапе, в жертовній любові, яка здатна простягнути руку слабким. Святіший Отець розраховує на нас. З таким сумом і таким палким закликом звернувся до нас: "Поляки, відкиньте все, що принижує гідність людини, що може загрожувати аж існуванню нашого народу". А в своїй гомілії на краківських Блонях так закликав народ: "Поляки, не дозвольте собі позбутися свободи, якою вас обдарував Христос!" А позбавляємося цієї свободи. Здійснюємо народне самогубство. Мусимо прокинутися. Дійсність повинна потрясти наше сумління, але передусім повинно потрясти нас це питання Христа: "Чи любиш Мене? Чи любиш Мене більше, ніж оці?"

Кожен з нас повинен дати Христові відповідь. Або зараз, або пізніше, коли все обдумає. Нехай це буде відповідь молитви, яка буде визнанням нашої віри в силу Христа, але також нехай це буде відповідь вчинком. Ті з нас, які вже готові, нехай складуть Христові свою декларацію приєднання до Круціяти Визволення Людини. А потім проголошуймо всюди про відкриту нами дорогу порятунку. Бог, наш Господь, не перестав царювати, надалі діє Його сила, і своїм знаряддям, новим військом Гедеона, Бог нас визволить. (…)

кс. Франциск Бляхніцький,

фрагменти гомілії, виголошеної під час Дня Спільноти в Кросцєнку в 1979 р.

о. Франциск Бляхніцкий
АБСТИНЕНТСЬКЕ КРЕДО
Круціати Визволення Людини

Круціата (суспільна акція) Визволення Людини, яку називають також Ділом Непорочної, Матері Церкви, є марійним рухом [...], який займає рішучу позицію повної стриманості від алкоголю. Круціата згромаджує в своїх рядах тільки повних абстинентів і скерована на те, щоб якнайбільше людей в ім'я любові до Непорочної схилити до рішення повної стриманості від алкоголю. Також Круціата принципово не погоджується на впровадження в рамках своєї акції будь-яких форм пом'якшеної чи "поміркованої" стриманості, яка б, наприклад, полягала на відреченні тільки від горілки та інших міцних алкогольних напоїв, при одночасній толеранції до споживання слабких алкогольних напоїв.

Круціата Визволення Людини розуміє абстиненцію як цілковите та добровільне відречення від алкоголю як напою – в будь-якому вигляді та в будь-якій кількості. Це визначення не стосується вживання алкоголю в іншому значенні, наприклад, як ліків (якщо алкоголь є складовою частиною справжніх ліків), або в літургійних цілях. Також споживання алкоголю в стравах (у тортах) або в цукерках як правило не підлягає поняттю абстиненції (стриманості). З такого визначення абстиненції випливає те, що мова не йде про боротьбу проти алкоголю як такого, але про подолання звичаю пити алкоголь.

Круціата, згідно з моральним віровченням Церкви, вважає так абстиненцію, як і дійсно помірковане вживання алкогольних напоїв справами, які з погладу моралі є принципово нейтральними. Той, хто справді помірковано вживає час від часу алкогольні напої, ще не допускає цим самим жодної етичної недосконалості, і тому не можна йому з цього приводу нічого дорікати. Етичної вартості набуває стриманість чи поміркованість лише з погляду на мотиви або відповідні обставини. Тому рух Круціати за тверезість не обгрунтовує абстиненції суворістю морального примусу чи наказу і не стверджує, що абстиненція сама в собі є в етичному відношенні краща, ніж помірковане вживання алкогольних напоїв. Тому цей рух чітко відокремлюється від інших абстинентів чи їхніх угрупувань, які вважають абстиненцію саму в собі чимось етично більш досконалим від поміркованості, та котрі б хотіли обгрунтувати загальний обов'язок всіх людей практикувати абстиненцію. Цей обов'язок існує тільки для певних категорій людей і за певних обставин (алкоголіки та їхні діти, люди деяких професій, ті, хто страждає від певних хвороб т.ін.).

Круціата Визволення Людини пропагує цілком добровільну абстиненцію з надприродних і соціальних мотивів головним чином тому, що вважає її ефективним засобом досягнення мети, якою є боротьба проти суспільного лиха алкоголізму. Отже будь-які закиди на те, що ніби-то пропагування абстиненції це прояв перебільшеної суворості, пуританьства, якогось сектантсько-маніхейського духу і т.п., є цілком безпідставні та лише є доказом нерозуміння суті абстиненції в католицькому русі за тверезість. Нерозумінням є також аргументація, що розумна помірко-ваність більше відповідає християнському духові, ніж сувора абстиненція, тому що в русі за тверезість, у питанні: поміркованість чи стриманість мова зовсім не йде про моральну оцінку обох практик, лише про оцінку їхньої придатності до подолання великого зла, про оцінку їх як засобів практичного розв'язання алкогольної проблеми.

Круціата також не спирається у своїй мотивації стриманості на аргументах медичного плану та не поділяє думки тих, хто стверджує, що всі повинні бути абстинентами від алкоголю тому, що кожна, навіть найменша доза алкоголю вже є завжди шкідлива для здоров'я. Бо хоч сучасна медицина дедалі краще вивчає шкідливість дії алкоголю та щораз більше схильна до загальної рекомендації стриманості, проте ця аргументація на практиці виявляється малоефективною і недостатньою для підняття масового, потужного та динамічного протиалкогольного руху. Тому в русі приймається така мотивація абстиненції як мотивація допоміжна. Звісно, що це не означає, що КВЛ відкидає твердження медичної науки про шкідливість дії алкоголю на організм людини як неправдиве. Круціата принципово погоджується з твердженням медицини,
що алкоголь - це "клітинна отрута (зокрема для мозку) і наркотик номер один" та визнає результати наукових досліджень про шкідливість алкоголю для людського організму. Проте з даних причин не бажає черпати свою мотивацю стриманості лише з медичних аргументів і заради здорового способу життя.

Отже, Круціата Визволення Людини відкидає всі неправильні чи неефективні форми аргументації стриманості, які переважно приводять до упередженого ставлення та внутрішнього опору абстиненції, які можна часто зустріти й серед шляхетних людей, які з певністю щиро зацікавлені в подоланні суспільного лиха алкоголізму. Щодо безперечного обгрунтування потреби, користі та необхідності абстиненції, то Круціата Визволення Людини розглядає його в іншій площині, а саме – у надприродній і практичній площині, де вартість якогось засобу чи методики виникає з єї ефективності.

Абстиненція в Круціаті Визволення Людини має перш за все надприродне значення як акт експіації (ублагання Бога), відшкодування за гріхи п’янства. Мова йде про добровільне відречення від справи - самої по собі не злої і забороненої - з моти-вів любові до Бога і ближнього.

Така абстиненція в католицькому віровченні про чесноти має таке ж саме обгрунтування, як і стриманість від споживання м'яса, вона є також гідним супутником целібату, добровільної убогості та добровільного послуху заради Христа. Вона завжди користувалася також визнанням та підтримкою Церкви.

Папа Пій ХІІ писав у своєму листі до голови німецького товариства абстиненції "Kreuzbund": Католицька Церква не може підтримувати примусової, всеохоплюючої абстиненції. Отже обов'язок повної стриманості від алкоголю існує лише там, де іншим способом неможливо опанувати цю пристрасть. Та добровільна абстиненція, яка практикується як ублагання Бога за гріхи непоміркованості і як приклад для ближніх, щоб їх принаймні стримати від зловживання алкогольних напоїв, є апостольством, яке Церква приймає і визнає, схвалює і благословляє.

Визнання Церкви по відношенню до Круціати Стриманості з 1957-1960 років, з якою пов'язана теперішня Круціата Визволення Людини, виразив Його Високопреосвященство Кардинал Стефан Вишинський, Примас Польщі, у благословінні, надісланому Круціаті дня 28.10.1957 р.: Мова йде не тільки про те, щоб люди відреклися від горілки, але щоб якнайбільше їх із надприродних мотивів відреклися від будь-яких алкогольних напоїв. Ви цю істину зрозуміли. Отже, йдіть за нею вперед. Навчайте людей кращому, Божому зрозумінню справи тверезості. Покажіть їм абстиненцію з найхарактернішої сторони: яквинагородження Богу за всі зневаги, Він зазнає від тих, що в нетверезості забувають про свою людську гідність. Нехай же якнайбільше наших братів і сестер зрозуміє, що цим відносно невеликим відреченням вони можуть виблагати у Бога змилування над людьми, які загубилися в алкогольному чаді, змилування над їхніми родинами та оточенням, змилування над нашим народом, який наближається до прірви через цю злощасну залежність, а також її наслідки.

Кард. Франциск Махарський у листі до Тижня молитов за тверезість народу (1979 р.) пише: Прошу вас через любов Ісуса Христа, щоб ви прийняли на себе тягар тверезості або також повної стриманості від алкоголю. Прошу про це через заступництво Матері Пресвятої, Яку вшановуємо на Ясній Горі, у Кальварії Зебжидовській, у стількох місцях паломництв, у всіх церквах і всіх родинах.

Нехай це буде наш дар до ювілею релігійного та морального оновлення народу!

Нехай це буде наш дар Богові за Святішого Отця! Нехай це буде наш дар на привітання Святішого Отця на нашій землі! Дар кожного зокрема, дар родин, парафій, дар кожної спільноти дорослих, молоді та дітей.

А Святіший Отець Йоан Павло ІІ сказав полякам під час аудієнції 21 березня 1979 р.: Людина не може бути собою, просто не може бути собою, негідна свого імені, якщо не вміє собі сказати "ні". Отже, це "ні", це і є саме значення Великого Посту, практики посту, це творче "ні" - я мушу вміти собі відмовити. Для того, щоб уміти відмовити собі у недозволених справах, треба вміти відмовити собі також і те, що дозволене. Напевно, у нашій великопістній практиці особливим чином заявляє про себе потреба в тверезості. Нещодавно я читав у "Тиґодніку Повшехним" заклик мого наступника в Кракові на цю тему, не можу нічого іншого зробити, лише з усього серця під цим закликом підписуюсь і цілим серцем його повторюю на адресу всіх, кому є потрібне це "ні", щоб зберегти людську гідність і щоб служити на спільне благо родини, народу, вітчизни. Нехай цього буде достатньо, решту ви самі вже додумайте.

Абстиненція має також величезне значення практичне в боротьбі з алкоголізмом як засіб, необхідний для порятунку алкоголіків та засіб, який дієво б'є по самих причинах алкоголізму.

Сьогодні науково доведено, і це не підлягає дискусії, що алкоголік може бути врятований від залежності лише за тієї умови, якщо стане повним абстинентом від алкоголю до кінця життя. Але, щоб алкоголік, як правило людина слабкої волі, міг витримати у постановленні абстиненції, він повинен знайти моральну підтримку в добровільних абстинентах з сильною волею, які користуються повагою серед інших, повинен опинитися в середовищі абстинентському чи принаймні в середовищі, де присутність одного чи кількох абстинентів зламала загальне товариське примушення пити. Звідси виникає постулат добровільної абстиненції, прийнятої з думкою про ближніх, які стали жертвами залежності, а отже з мотиву любові до ближнього. З цієї точки зору абстиненція є для нас незамінною складовою частиною акції порятунку на благо алкоголіків та як вияв християнської любові до ближньго.

Абстиненція набуває також великого значення з точки зору протиалкогольної профілактики, зокрема у відношенні до дітей і молоді. Утримання дітей і молоді в повній абстиненції протягом якнайдовшого періоду, принаймні до 18-річного віку, це постулат виховний, значення і необхідність якого ніхто розумний сьогодні не заперечує. Однак, реалізація цього постулату буде практично неможливою, якщо молодь не буде на кожному кроці стикатися з прикладом абстиненції вихователів та інших представників старшого покоління, зокрема тих, хто для молоді є взірцем і авторитетом. Якщо пиття алкоголю в очах молоді буде здаватися дозволеним "тільки для дорослих", то саме тому воно буде привабливим і бажаним.

Абстиненція ефективно б'є по причинах алкоголізму, зокрема по алкоголних звичаях, які повсюди панують у суспільному житті, і по пов'язаному з ними примушенню пити. Алкогольні звичаї - це основа, на якій тримається алкоголізм. Поки вони панують, не може бути й мови про порятунок алкоголіків і про попередження того, щоб підростаюче покоління не потрапило у цю залежність. Реформа суспільних звичаїв, зламання суспільного алкогольного терору - це безкомпромісна умова успіху будь-якої протиалкогольної акції. А цього, в свою чергу, неможливо досягти без абстиненції, і тому вона стає обов'язковим засобом у боротьбі проти сучасного алкоголізму. Тому Круціата Визволення Людини так рішуче стоїть на ґрунті пропагування абстиненції, приймаючи основоположну тезу, сформульовану о.Яном Капіцею: Сучасного алкоголізму не можна подолати без абстиненції. З цієї точки зору слід також розглядати проблему так званих невинних, символічних тостів, щоб зрозуміти, що невеликий келих вина, навіть самий невинний, має значення для тактики протиалкогольного руху, оскільки означає підтримування і зміц-нення алкогольного звичаю, який по своїй суті є найсерйознішим джерелом алкоголізму.

10.

Круціата Визволення Людини рішуче пропагує абстиненцію також щодо вина і пива. А хоч це викликає найбільший опір і супротив, проте Круціата не може відмовитись від цього постулату, тому що це позбавило б у недалекому майбутньому всю акцію Круціати її ефективності. Адже пиття пива і вина, навіть якщо воно здається менш шкідливим ніж вживання горілки, є не менш шкідливим, якщо йдеться про підтримання алкогольної залежності, а навіть шкідливіше на початковій стадії залежності. Отже, як з погляду на порятунок алкоголіків, так і з точки зору профілактики, в протиалкогольному русі треба підтримати постулат абстиненції також від пива і вина.

11.

Круціата Визволення Людини пропагує абстиненцію також з погляду на її виховне значення. Вона є досконалим засобом для набуття чесноти стриманості, сили волі й характеру, і перш за все, так потрібної сьогодні самостійності та моральної відваги, що дає можливість плисти проти течії різних думок та по-всюдних звичаїв. Також вона є досконалим засобом виділення серед пасивної маси і створення єдиной протиалкогольної акції активних людей, ідеалістів з почуттям відповідальності та з апостольським духом. Тільки такі люди, які для порятунку ближніх та свого народу від лиха алкоголізму пішли на особисту жертву відречення від алкоголю, які самі визволяться від усяких алкогольних пересудів і займуть безкомпромісну позицію щодо алкогольних звичаїв, є здатні до ведення боротьби і до створення активного, бойового та переможного протиалкогольного руху. Тільки абстиненція є ефективним гаслом, мобілізуючим до боротьби, і засобом боротьби з алкоголізмом. Однак поміркованість - можливо сама в собі бездоганна - в якості такого гасла і засобу у боротьбі з алкоголізмом є цілком безрезультатною. Хоча б справжня поміркованість усіх була б метою протиалкогольного руху, то досягти її можна тільки через добровільну абстиненцію багатьох. Людина поміркована займає в боротьбі з алкоголізмом нейтральну позицію, а лише абстинент вносить у справу тверезості народу позитивний вклад. З цього погляду Круціата Визволення Людини вважає за непотрібне організовувати в протиалкогольному русі людей поміркованих і рішуче пропагує повну абстиненцію.

12.

Тому абстинентська ідея, проголошена Круціатою Визво-лення Людини, набуває ще особливого значення і привабливості через повязання її з ідеєю визволення людини.

Абстиненція, прийнята свідомо і добровільно, визволяє того, хто її практикує, оскільки особа визначає і творить сама себе через рішення. Чим більш зрілим є це рішення, тим повніше людина реалізує себе як особу.

Вчинок абстиненції визволяє:

· від людських поглядів, які часто паралізують незалежний спосіб життя;

· від бездумності; людина, що піддається зовнішньому тиску, гаслам, звичаям, не є вівльною, вільною є лише тоді, коли розумно вибирає;

· від залежності алкоголю; часте вживання алкоголю веде до порушення здатності приймати рішення. Алкоголіки - це не вільні люди. Тільки абстиненція дає повну гарантію застереження себе від такої залежності;

· від примусу, який веде людей до постави, що часто називається словом "я мусів випити".

Абстиненція визволяє іншу людину через те, що ми солідарно стоїмо біля неї там, куди хочемо її привести. Це є "тактика простягнутої долоні" замість проголошення гасел і програм, які ще не приносять визволення. Визволяючи інших, визволяємо себе. Остаточно той, що визволяє, веде визволеного до Христа, у котрому - ідеал і реалізація нашої свободи. Тільки вільна людина може визволяти інших. Ці вільні люди мають утворити "нове військо Гедеона".

СВІДЧЕННЯ

Круціята Визволення Людини