(В цій доповіді знайдете відповідь на запитання: На чому полягають Реколекції в "Домашній Церкві", які зустрічаються труднощі в їх організації та способи вирішення їх.
Думаю, що в рік ювілею Домашньої Церкви варто, щоб ми знову звернулись до джерел реколекцій, до того, що отець Ф. Бляхніцький помістив у харизмі реколекцій, щоб знову відкрити, чим вони є, що повинні включати, щоб можна було їх назватиреколекціями Домашньої Церкви, родинної гілки Руху Світло-Життя. Основи ДЦ ясно зазначають, що відпові дальність за організацію (тобто і за згідність із харизмом) реколекцій в дієцезії відповідає дієцезіальна пара. І. БАЧИТИ
Замислимось спочатку над тим, якою є сьогодні ситуація ДЦ і яке це має віддзер-калення на організацію, програму і плоди реколекцій. Говорячи іншими словами, даймо відповідь на запитання "як є?". Важко було б порахувати, скільки доброго принесли тисячі реколекцій, проведених протягом усіх цих років. Лише Бог знає, скільки і які плоди принесли. Ми можемо перерахувати тільки деякі: тисячі подружніх пар і сімей врятовано від розбиття, від життя один біля одного, без Бога, вони стали щасливими, святішими, живуть Божим Словом і таїнствами, стали свідомішими свого християнського покликання і завдань, що з нього виникають, хоча б переказу віри своїм дітям.
Скільки роботи і зречень пов'язується з підготовкою і веденням реколекцій знають ли-ше ті, хто причетний до цього. Але незважаючи на дуже велике бажання і персональний внесок, не вдалося запобігти певним помилкам і недолікам. Зазначимо лише деякі проблеми, які часто виникають:
Слабка свідомість того, як велику роль виконують реколекції в процесі формації; дуже важко заохотити подружжя до виїзду на реколекції.
Багато подружніх пар затрималось на реколекційній формації І або II ступеня. Беруть участь декілька, інколи кільканадцять разів в оазі І чи, рідше, II ступеня, не йдучи далі, глибше. У 1998 р. лише 10% подружніх пар пережило оазу III ступеня. Сьогодні їх принаймні 15%..
Реколекції проводить подружня пара, яка сама не пройшла основної формації, напр. лише після І ступеня оази. А св. Письмо говорить, що "сліпий сліпого далеко не заведе". Буває, що модераторська пара проводить ре колекції протягом багатьох років, сама не беручи участі в реколекціях як учасники. Так вони стають "активістами" і "діячами", че-рез що не приносить результату принцип, що "життя народжується із життя". Буває і так, що модераторська пара зовсім не турбується про ведення реколекцій, повністю перекладаючи відповідальність на священика і беручи участь в інших дияконіях, напр., виховній або господарській.
Часто реколекції не здійснюють своєї мети, бо самі проводячі не дуже знають, до чого повинні прямувати, якою є мета реколекцій даного типу і ступеня. Чим меншою є свідомість аніматорських пар та священика на реколекціях, тим більше вони намагаються урізноманітнити час учасникам через додавання різних елементів за рахунок інших важливих пунктів програми, а також через скорочення реколекцій. Часто також замість того, щоб дбати про гарну організацію і проведення формаційних реколекцій, видумують цікаві і хваткі теми тематичних реколекцій (напр. "ремонт в подружжі", "чистка від бур'янів подружнього городу" і т.п.), щоб зібрати якомога більше учасників. Не береться до уваги той факт, що тематичні реколекції повинні переживати ті учасники, які пройшли вже етап основної формації, а не ті, для яких це часто перші реколекції в ДЦ.
Священик - модератор оази не знає харизму ДЦ (і не намагається його пізнати) та
проводить реколекції як сам хоче, інколи вводячи елементи духовності інших рухів, че рез що реколекції не здійснюють своєї мети.
Буває, що на реколекціях немає відповідної виховної дияконії (напр. один підліток на 20 дітей), в осередку немає місця на безпечну гру дітей, через що батьки не можуть брати повну участь в своїх заняттях. Часто також не реалізовується передбачена про-грама для дітей.
Програма дня розпочинається інколи дуже рано (напр. вже о 7.00 - додаткова молитва для бажаючих) i/або закінчується дуже пізно (бо заплановані, напр., додаткові молитовні зустрічі, богослужіння і т.п.), що призводить до того, що учасники не висип-ляються та втомлюються і замість того, щоб переживати реколекції і формуватись, просять Бога, щоб могли "дожити" до кінця. Адже для багатьох з них час реколекцій є єдиною відпусткою, шансом на відпочинок. Часто також програма дня складена таким чином, що батьки не мають часу для своїх дітей, не планується післяобідній час для сім'ї або скорочується він до мінімуму (напр., розпочинаючи заняття вже після 15.00).
Скорочуються період реколекцій (часто головним мотивом є терміни, визначені да-ним осередком), через що не має шансів, щоб реалізувати повністю програму реко-лекцій, що також є перешкодою в осягненні їх мети.
Організовуються так звані парафіяльні оази - в одній групі, яка часто нараховує близько 100 осіб, знаходиться декілька оаз (часто різного ступеня) – молодь, самітні дорослі і сім'ї. Ці групи не окремі, часто є один модератор, більшість пунктів програми переживається спільно. Помилково називають це Великою Оазою.
Дуже сильно наголошується на реколекційній спільноті (а підтримується вона, організовуючи, напр., лише спільні екскурсії, спільні "чаї", вечірні "інтеграційні розмови" і т.д.), через що не будуються відносини в подружжі і родині. Після реколекцій ор-ганізовуються "післяоазові" зустрічі, так звані "реновації реколекцій" і витягають родини з їхніх рідних спільнот, щоб в деякій мірі насильно підтримувати атмосферу реколекцій. А родини не мають шансу і часу збагачувати свої кола і спільноти свідоцтвами з реколекцій, бо постійно повинні зустрічатись із реколекційною спільнотою.
ІІ. ОСУДИТИ
Після цієї спроби проаналізувати актуальну ситуацію реколекцій в ДЦ, я запрошую звернутись до джерел харизми Руху, до бачення Засновника – отця Бляхніцького, тобто до відповіді на запитання "як повинно бути?". На початку замислимось, чому і як виникла ідея формаційних реколекцій в Русі. Отець Франциск Бляхніцький, говорячи про генезис усієї формаційної системи Руху Світло-Життя, отже також і про реколекції як істотний елемент цієї системи, підтверджує, що він є "не стільки результатом теоретичних роздумів і вивчення, скільки плодом довгого процесу зростання і дозрівання, а також інспірований певною інтуїцією пошуку". В 50-х роках о.Бляхніцький спробував організувати закриті реколекції для дітей методом, який потім назвав Оазою Божих Дітей. У наступні роки створив оази для молоді та дорослих, а також для священиків, семінаристів та богопосвячених осіб. О.Бляхніцький був переконаний, що потрібно взяти до уваги потреби розвитку кожногo етапу і стану життя. Тому в 1973 році зробив спробу застосувати метод реколекційної оази для родин (батьків разом з дітьми), що потім дало початок родинній гілці Руху Світло-Життя: Домашній Церкві.
Tak про це говорить перший підручник оаз для сімей: "Таким чином від перших реколекційних оаз виник імпульс до виникнення руху оновлення християнської родини, який з часом отримав назву Рух Домашня Церква. Цей Рух став розвиватися у рамках Руху Світло-Життя і паралельно з ним, виходячи із реколекційних оаз, в свою чергу сам став інспірувати розвиток цих оаз, бачачи в них основний метод своєї формації, особливо початкової, ініціаційної. Оази родин стали методом впровадження нових сімей до Руху Домашньої Церкви." "Основним методом руху, а, одночасно, допомогою для родинних спільнот є 15-денні реколекції у період канікул, які назива-ються оазами живої Церкви. Це реколекції, які приймають зовнішню форму родинного відпочинку, головною метою якого є пережиття таємниці Церкви в братній спільноті."
З процитованих вище слів о. Франциска виникає чітко, що реколекції – це не щось додаткове формації ДЦ, а основний її метод. Далі слід поставити собі запитання, чому так важливо дотримуватись визначених принципів, бути вірними положенням та програмі реколекцій. Чому не можемо їх змінювати і допрацьовувати по-своєму. На ці запитання відповідає знову сам о.Бляхніцький: Ми знаємо з досвіду, що з участю в оазах поєднується завжди пробудження нового життя. Оаза є справжньою оазою, тобто місцем розквіту, розвитку Божого життя в цих конкретних людях, котрі в ній беруть участь. Ми знаємо однак, що оаза є плідною, ефективною тоді, коли вірно зберігається певна традиція, коли зберігається повнота елементів. Плідність харизми оази пов’язана з формою, з певною вірністю по відношенню до цієї форми. (...) Немає життя, яке б не прив’язувалось до якоїсь конкретної форми. І цю форми не можна вільно змінювати, бо тоді виникне щось інше або засохне і нічого не виникне."
Тепер погляньмо на те, що містить в собі ця форма, яка гарантує, що кожні реколекції принесуть очікувані плоди і осягнуть своєї мети. Те, про що ми говоримо, відноситься до усіх ре колекцій ДЦ, не тільки до оаз (хоча часто правила, що стосуються ре колекцій, подаються на їх прикладі).
Тепер погляньмо на те, що містить в собі ця форма, яка гарантує, що кожні реколекції принесуть очікувані плоди і осягнуть своєї мети. Те, про що ми говоримо, відноситься до усіх ре колекцій ДЦ, не тільки до оаз (хоча часто правила, що стосуються ре колекцій, подаються на їх прикладі).
Підготовка реколекцій
Усі реколекції розпочинаються набагато раніше дня приїзду. Декілька місяців раніше добре розпочати планування термінів реколекцій, пошук відповідного місця, запросити конкретні пари виконувати аніматорські функції, знайти священика на реколекції, комплектувати дияконії, збирати матеріали і замислитись над програмою реколекцій.
Місце реколекцій
Місце реколекцій
О. Бляхніцький підкреслював, що оази повинні відбуватись на місці, яке забезпечує відпочинок, тишу. Обираючи осередок на реколекції, варто зорієнтуватись, чи на місці є каплиця або храм, в якому можна буде переживати літургії і молитви під час реколекцій. Важливим місцем є приміщення, де будуть зустрічатись діти, а також чи в околиці осередка є територія, де вони зможуть безпечно і вільно перебувати на повітрі. Важливо забезпечити місце на зустрічі усієї оази - на конференції, розважальний вечір і т.п. Має значення і велика їдальня, а також господарська частина. Неможна забувати про відповідну до змісту реколекцій декорацію, а також про пісенники, молитовники і інші потрібні матеріали.
Структура оази і її учасники
Учасниками оази родин можуть бути бездітні подружжя або ті подружжя, що приїздять без дітей, а також подружжя із своїми дітьми до 12 років. Старші діти їдуть на оази, призначені для них, які знаходяться неподалік оази родин (або в іншому місці). На них реалізовується програма, пристосована до їхнього рівня серед однолітків.
Дияконія реколекцій
Дияконія реколекцій
За реколекції відповідають разом священик та модераторська пара. Вони слідкують за правильністю проведення програми, над атмосферою у спільноті і над введенням учасників ОР до ідеї, програми і методів Руху. Модератор, модераторська пара оази чи реколекцій, аніматорські пари, а також інші члени дияконії (господарської, виховної і т.д.) працюють колегіально, творять живу спільноту і відчувають відповідальність за реколекції та за їх атмосферу. Кожен член дияконії повинен знати свої обов'язки і сферу компетенції. Проявом такого колегіального стилю роботи є щоденні наради дияконіїi зі спільною молитвою в намірі учасників та всіх проблем реколекцій.
Програма і перебіг реколекцій
Програма і перебіг реколекцій
Специфіка програми Оази Родин полягає в підготовці учасників реколекцій до євангелізації своїх сімей і до прийняття функції сімейного катехуменату. Програма Оази Родин містить ключові елементи програми Оази Нового Життя, в тому числі: щоденну євангельську розмову, школу молитви, Намет Зустрічі, ранішню молитву, Євхаристію з проповіддю. Вони відповідно пристосовані до специфіки і можливостей родин. Літургійна молитва і целебрації в Оазі Родин, подібно як в інших оазах, спирається на цикл літургійного року, поєднаний з циклом розарія. У програмі Оази Родин є також школа життя, що охоплює питання подружньої духовності, а також впроваджує в концепції сім'ї, яка розуміється як спільнота і домашня Церква. У Оазі Родин крім подружніх пар беруть участь і діти, які мають свою формаційну програму.
В програмі дня є час, який родина проводить разом – так званий період для сім'ї. Має він характер подорожі відкритих очей. Під час Євхаристії група дітей, в основному, переживає окремо літургію слова і проповідь. Дітей приводять на початку літургії євхаристійної процесійно, разом з тими, хто несе дари. Залежно від ситуації, перед або після розважального вечора, відбувається в родинах вечірня молитва. Метою цього пункту програми є привчання до спільної родинної молитви, показ певних прикладів і моделей цієї молитви. Спільне споживання їжі дає можливість привчити дітей до „культури столу” як важливого елементу культури людського співжиття. При цьому впроваджується в родинах практика спільної молитви перед і після їжі. Спільні прогулянки і екскурсії в оазі родин організовуються в основному в сім'ях, щоб батьки могли ц декілька годин провести разом з дітьми. Один день в оазі повинен бути запланований як, так званий, екскурсійний день.
В програмі дня є час, який родина проводить разом – так званий період для сім'ї. Має він характер подорожі відкритих очей. Під час Євхаристії група дітей, в основному, переживає окремо літургію слова і проповідь. Дітей приводять на початку літургії євхаристійної процесійно, разом з тими, хто несе дари. Залежно від ситуації, перед або після розважального вечора, відбувається в родинах вечірня молитва. Метою цього пункту програми є привчання до спільної родинної молитви, показ певних прикладів і моделей цієї молитви. Спільне споживання їжі дає можливість привчити дітей до „культури столу” як важливого елементу культури людського співжиття. При цьому впроваджується в родинах практика спільної молитви перед і після їжі. Спільні прогулянки і екскурсії в оазі родин організовуються в основному в сім'ях, щоб батьки могли ц декілька годин провести разом з дітьми. Один день в оазі повинен бути запланований як, так званий, екскурсійний день.
Програма оази базується на 15 таємницях розарія, що визначає також період її тривання – 15 днів. Оаза основана ще на циклі літургійного року. Протягом 15 днів реколекцій учасники переживають скорочено увесь літургійний рік від Адвента до Зіслання Святого Духа. Кожні реколекції мають характеризуватись цілісним представленням і нагадуванням істин віри. У даних реколекціях методом оази здійснюється це,спираючись на схему розарія і схему літургійного року. Неможливо реалізувати програму оази І, II і III ступеня раніше, ніж за 15 днів!
Отець також сформулював ознаки оази як середовища життя згідно Духа, які є спільними для оаз усіх типів і ступенів:
Культура життя в дусі аґапе – яка характеризується доброзичливістю та безкорисливої готовністю служіння. Особливий шанс для реалізації цих засад дають спільне харчування, мешкання в одній будівлі, спільні заняття та чергування.
Свобода від залежності – о. Франциск підкреслював, що оазове середовище життя характеризує повне виключення алкоголю і тютюну із життя оазової спільноти. Сьогодні на оазах ми маємо проблеми із іншими залежностями, напр.: користування мобільним телефонoм, Інтернетом, слухання музики, серйозні розлади харчування, залежність від алкоголю. Потрібно з любов'ю ставитись до залежних, але ідеал потрібно їм ясно показувати та аргументувати правильність постави свободи від залежностей.
Атмосфера чистоти і поваги для особи – о. Франциск підкреслював, що атмосфера оази є атмосферою пошани гідності особи і чистоти, в якій показана краса людини у її покликанні до любові. Виражається це у відповідному і гідному вбранні як чоловіків так і жінок.
Відпочинок в Дусі – Зовнішньо та організаційно оаза знаходиться у великій течії туристичного відпочинку. Часто так трапляється, що час реколекцій - це єдина відпустка учасників, єдина можливість відпочинку. Відпочинок в оазі має на меті охопити усю людину, а не лише його фізичну сферу.
III. ДІЯТИ
Після того, як ми порівняли "як є" і "як повинно бути", наступним кроком слід за-мислитись, "що зробити, щоб так було". Нехай вказівним знаком в цій частині роздумів будуть для нас слова Отця: "Дивлячись на його (Руху) розвиток, плоди, на цю дійсність Церкви в Польщі - не можу в цьому не бачити дару - харизму. Це не мною було вигадане, створене,це мені було дано і задане. (...) І якщо я мав би щось перека-зати і хотів би переказати в моєму духовному заповіті – це саме той дар – харизму Світло-Життя. Розуміння, любов, вірність по відношенню до цього харизму." Важ-ливе завдання для всіх членів Руху визначив також Йоан Павло II, в розмові з тодішнім генеральним модератором, о. Х. Больчикєм (червень 1998): "Тримайтеся всього, чого навчав ваш Засновник".
Oсь декілька висновків, які можуть стати допомогою у підготовці і проведенні реколекцій в ДЦ:
- Раніше спланувати і запросити відповідну дияконію, а також подбати про відповідну
їхню підготовку: познайомити з програмою реколекцій, а також сферою обов'язків.
- Добре пояснити священику-модератору ідею та програму реколекцій. Подбати, щоб він мав відповідні матеріали. Добре було б, щоб модераторська пара хоча б раз перед реколекціями зустрілася з ним, щоб спільно обговорити реколекції.
- Не додавати жодного елементу програми від себе (напр. додаткових молитов і бого-служінь) та не відмовлятись необач-но від пропонованих в програмі да-них реколекцій.
- Дбати про правильну динаміку реколекцій. Отець підкреслював, що "Св. Дух діє на людину ситу та ви-спану".
- Дбати про дисципліну під час реколекцій. Не затягувати окремі пункти програми (напр. конферен-ції), але також слідкувати за пун-ктуальним їх початком.
- Заохочувати до виїзду на наступні реколекції, пропонуючи найбільш відповідні для даної родини.
- Не скорочувати реколекції, щоб дати шанс пережити цілу формацію даного ступеня.
Ельжбєта Козира
Джерело: www.dk.oaza.pl