Гарантом нашої віри і надії є Марія, та, яку вибрав Бог. Саме Вона найпевнішим способом була вибрана споконвіку. Ім’я ж діви було Марія (Лк 1,27б). Екзегети замислювались над значенням цього імені та над його етомологією. Багато було різних гіпотез, а одна з них, може найпереконливіша, посилається на сестру Мойсея, яка мала таке ж ім’я: Марія, єврейською – Міріам; біблісти пояснюють, що її ім’я походить з єгипетської мови і означає «яку полюбив Бог». Ім'я ж діви було Марія. Ввійшовши до неї, ангел сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою!» (Лк 1,27б-28а). «Благодатна» означає те ж саме, що «та, яку полюбив Бог». Благодать в Святому Письмі – це, передусім, милостивість Бога, любов Бога до людини. Благодать – це не те, що є в нас, що наше. Благодать – це милостивість Бога, його ставлення до нас. Можна сказати, що ми всі - як Марія, нас любить Бог. До кожного християнина відносяться слова: «Ти бо знайшла ласку в Бога» (Лк 1,30в), бо Бог кожного з нас полюбив і за нас, за кожного з нас віддав свого Сина. Це, власне, є Божа любов і Божий план, які нас огорнули. Являючи свою любов, Бог очікує від людини відповіді. Бог об’являє свою волю, свій план і об’являє Марії те, до чого Її призначив, до чого Її покликав, яке завдання Вона повинна виконати в Божих планах. А Марія, знаючи, що за цим всім криється любов Бога, відповідає своєю готовністю: Ось я Господня слугиня: нехай зі мною станеться по твоєму слову (Лк 1,38). Не хочу з цього моменту йти по життю власною дорогою, хочу лише прийняти Твій план, бо це план любові. Хочу підпорядкувати Тобі моє життя. Не хочу мати в своєму житті власних планів, реалізовувати власні задуми, бо це до нічого не приведе. (…)
О. Франциск Бляхницький, «Przekonująca moc miłości»